Шпаргалка з історії України НМТ 2026 — Дати та події

← Усі шпаргалки

Історія України

Персоналії, архітектура, мистецтво, карти, плакати та дати для НМТ

🃏

Асоціаційні картки персоналій

65 фліп-карток з мнемотехніками — натисни і запам'ятай назавжди!

→

⚔ Княжа доба та Козаччина (до XVIII ст.)

👑

Володимир Великий (958–1015)

Князь Київський, хреститель Русі

▼

Чим відомий

Хрещення Русі (988) — прийняв християнство за візантійським обрядом у Херсонесі (Корсуні). Об'єднав руські землі під єдиною владою: приєднав Червенські міста, Полоцьк. Побудував Десятинну церкву (989–996) — перший кам'яний храм Русі. Створив систему оборонних укріплень ("Змійові вали") на південних кордонах проти печенігів. Карбував власну монету — "златники" та "сребреники".

Ключові факти

До хрещення — язичник, встановив пантеон ідолів на Старокиївській горі (Перун, Дажбог, Стрибог). "Вибір віри" — легенда про послів від різних релігій. Одружився з візантійською принцесою Анною. На його монетах — тризуб (прообраз герба України).

На НМТ

Часто плутають з Ярославом Мудрим. Володимир — хрещення (988), Десятинна церква, златники. Ярослав — "Руська правда" та Софійський собор (1037). Не плутай: Змійові вали = Володимир, Золоті ворота = Ярослав.

📖

Ярослав Мудрий (978–1054)

Князь Київський, законодавець

▼

Чим відомий

"Руська правда" — перший збірник законів Русі (замінив кровну помсту вірою — грошовим штрафом). Софійський собор (1037) з унікальними мозаїками (Оранта). Золоті ворота — головна брама Києва. За його правління Київ мав ~400 церков та 8 ринків, населення ~50 тис. Династичні шлюби: дочка Анна — королева Франції, Єлизавета — королева Норвегії, Анастасія — королева Угорщини. Заснував бібліотеку при Софійському соборі.

Ключові факти

Переміг брата Святополка Окаянного у боротьбі за владу. Адам Бременський називав Київ "суперником Константинополя". Побудував Софійські собори також у Новгороді та Полоцьку. Поховання Ярослава — у мармуровому саркофазі в Софійському соборі.

На НМТ

"Руська правда" = Ярослав Мудрий, НЕ Володимир. Софійський собор = 1037 = Ярослав. Анна Ярославна на французькому троні — улюблений факт НМТ про міжнародні зв'язки Русі.

🛡

Володимир Мономах (1053–1125)

Князь Київський, автор "Повчання дітям"

▼

Чим відомий

Організатор об'єднаних походів руських князів проти половців (Долобський з'їзд 1103, перемога на р. Сальниці 1111). Автор "Повчання дітям" — перший автобіографічний та морально-повчальний твір давньоруської літератури. Тимчасово відновив єдність Русі. Ініціатор Любецького з'їзду князів (1097) — "кожен хай тримає отчину свою" (спроба припинити міжусобиці). Побудував церкву на річці Альті. Прізвисько "Мономах" — від матері, дочки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха.

Ключові факти

"Повчання" містить опис 83 походів, настанови про справедливе правління та милосердя. "Шапка Мономаха" — насправді пізніша легенда, не пов'язана з ним. За правління Мономаха Русь востаннє була відносно єдиною.

На НМТ

Любецький з'їзд (1097) = Мономах. "Повчання дітям" = Мономах (НЕ Ярослав Мудрий). Долобський з'їзд (1103) = теж Мономах. Не плутай з'їзди!

👑

Данило Галицький (1201–1264)

Король Русі, засновник Львова

▼

Чим відомий

Єдиний український правитель з королівським титулом — коронований Папою Інокентієм IV у Дорогочині (1253). Заснував Львів (на честь сина Лева), Холм (столиця), побудував фортеці. Об'єднав Галицько-Волинське князівство після десятиліть боярської анархії. Переміг монголів у битві під Ярославом (1245) — остаточно утвердив владу. Провів військову реформу: запозичив важку кінноту та арбалетників у Європи. Підтримував дипломатичні зв'язки з Папою, Угорщиною, Польщею, Тевтонським орденом.

Ключові факти

У дитинстві втратив батька (князя Романа) і був вигнаний боярами — роки поневірянь. Галицько-Волинський літопис — головне джерело про його життя. Прийняв корону від Папи, але відмовився від унії — "мені потрібна допомога, а не корона". Холм — його улюблена столиця з палацом та церквами.

На НМТ

Данило = король (1253), Львів, Галицько-Волинське князівство. Битва під Ярославом (1245) = перемога Данила. Не плутай: Данило — XIII ст., а Хмельницький — XVII ст.

🕸

Петро Конашевич-Сагайдачний (1570–1622)

Гетьман реєстрового козацтва

▼

Чим відомий

Морські походи проти Османської імперії: захоплення Кафи (Феодосії, 1616), Варни, Синопа — козацькі "чайки" тероризували турецьке узбережжя. Записав усе Запорозьке Військо до Київського братства — козаки стали захисниками православ'я. Відновив православну ієрархію (1620) — запросив Єрусалимського патріарха Феофана, який висвятив нових єпископів (без згоди Польщі!). Хотинська битва (1621) — привів 40 000 козаків на допомогу полякам проти турків, був смертельно поранений. Випускник Острозької академії.

Ключові факти

Реформував козацьке військо: ввів дисципліну, обмежив пияцтво. Підтримував Києво-Могилянську братську школу (майбутню Академію). Перед смертю заповів майно Київському та Львівському братствам. Козацькі чайки — легкі човни на 50–70 осіб, швидші за турецькі галери.

На НМТ

Сагайдачний = Хотинська битва (1621), морські походи, відновлення православної ієрархії (1620). Не плутай з Дорошенком чи Виговським — це різні гетьмани!

⚔

Богдан Хмельницький (1595–1657)

Гетьман, засновник козацької держави

▼

Чим відомий

Визвольна війна 1648–1657 проти Речі Посполитої — найбільше козацьке повстання. Перемоги: Жовті Води (травень 1648, перша перемога), Корсунь (травень 1648, розгром поляків), Пилявці (вересень 1648, паніка серед шляхти), Батіг (1652). Створення Гетьманщини — козацької держави з власним адміністративним устроєм (полково-сотенний). Переяславська рада (8 січня 1654) — союз з Московією. Зборівський договір (1649) — 40 тис. реєстру, три воєводства під козацькою юрисдикцією. Білоцерківський договір (1651) — вимушений після поразки під Берестечком.

Ключові факти

Причина повстання: особиста образа (Чаплинський забрав хутір Суботів та вбив сина). Навчався у єзуїтів, знав латину, польську, турецьку. Союз з Кримським ханом Іслам-Гіреєм III. Столиця Гетьманщини — Чигирин. Після Берестечка (1651, поразка) козаки втратили частину здобутків. Помер у Чигирині, похований у Суботові (Іллінська церква).

На НМТ

Переяславська рада = військово-політичний союз, НЕ "возз'єднання". Березневі статті передбачали автономію (60 тис. реєстру, право зовнішньої політики крім Польщі й Туреччини). Хронологія: Жовті Води → Корсунь → Пилявці → Зборів → Берестечко → Батіг → Переяслав.

🌎

Іван Мазепа (1639–1709)

Гетьман, меценат, дипломат

▼

Чим відомий

Гетьман 1687–1709 — найдовше правління серед гетьманів. Найбільший меценат в українській історії: збудував та відновив понад 20 церков, фінансував Києво-Могилянську академію (там навчалося ~2000 студентів). Перейшов на бік шведського короля Карла XII проти Петра I (1708), намагаючись зберегти автономію Гетьманщини. Полтавська битва (27 червня 1709) — поразка шведсько-козацьких військ. Після битви емігрував до Бендер (Молдова), де помер. Петро I наказав "анафемувати" Мазепу у всіх церквах — анафема тривала до 2019 року.

Архітектура та культура Мазепи

"Мазепинське бароко" (козацьке бароко) — унікальний український стиль: церква Всіх Святих (Лавра), Микільський собор (зруйнований 1934, відбудований 1999), перебудова Софійського собору та Успенського собору Лаври. Його портрет зображено на банкноті 10 гривень. Освічена людина — знав 6 мов, навчався у Києво-Могилянській академії та в Європі.

На НМТ

Мазепа = бароко, меценатство, перехід до Карла XII, Полтава (1709). Батурин (столиця Гетьманщини) був зруйнований Меншиковим як помста за перехід Мазепи. Коломацькі статті (1687) = обрання Мазепи гетьманом.

📜

Пилип Орлик (1672–1742)

Гетьман в еміграції, автор Конституції

▼

Чим відомий

"Конституція Пилипа Орлика" (Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького, 5 квітня 1710) — одна з перших конституцій у Європі (на 77 років раніше за американську!). Обмежувала владу гетьмана, передбачала козацький парламент (Генеральна рада збиралася тричі на рік), розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову. Обраний гетьманом у вигнанні (в Бендерах) після смерті Мазепи. Дипломатична діяльність: намагався створити антиросійську коаліцію (Швеція, Османська імперія, Крим). Організував похід на Правобережну Україну (1711), але зазнав невдачі.

Ключові факти

Конституція написана латиною та старою українською. Передбачала: виборність гетьмана, захист козацьких прав, заборону зловживань старшини, свободу Запорозької Січі. Орлик прожив у еміграції 33 роки (Швеція, Франція, Молдова, Салоніки). Його конституція ніколи не діяла на практиці, але має величезне символічне значення.

На НМТ

Конституція Орлика = 1710 = перша українська конституція. НЕ діяла реально, але передбачала розподіл влади. Орлик = наступник Мазепи в еміграції. Дата 5 квітня 1710 — частий факт на НМТ.

📚 XIX століття — національне відродження

📖

Іван Котляревський (1769–1838)

Основоположник нової укр. літератури

▼

Чим відомий

"Енеїда" (1798, видана без відома автора) — перший твір нової української літератури, травестійна поема за мотивами Вергілія, де троянці зображені як запорозькі козаки. "Наталка Полтавка" (1819) — перша українська п'єса, "Москаль-чарівник" — водевіль. Учасник російсько-турецької війни (1806–1812), офіцер. Засновник та керівник Полтавського театру (1818–1821). Автор "Пісні на Новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну" — перший зразок української громадянської лірики.

Ключові факти

"Енеїда" — це не просто гумор, а зашифрована картина козацького побуту, звичаїв та соціальної несправедливості. Котляревський довів, що українська мова придатна для серйозної літератури. В Полтаві йому встановлено пам'ятник — один з перших пам'ятників українським письменникам.

На НМТ

Котляревський = "Енеїда" (1798) = початок нової укр. літератури. НЕ плутай: Котляревський — літературна мова, Шевченко — національна свідомість. "Наталка Полтавка" = перша п'єса.

✎

Тарас Шевченко (1814–1861)

Поет, художник, символ нації

▼

Чим відомий

"Кобзар" (1840) — збірка, що стала символом українського національного відродження. Народився кріпаком, викуплений з кріпацтва у 1838 р. за 2500 рублів (зібрали Жуковський, Брюллов, Григорович — Брюллов написав портрет Жуковського, проданий на лотереї). Член Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847). Заарештований 1847 р., засланий рядовим у Орську фортецю з забороною писати та малювати (на 10 років!). Академік Петербурзької академії мистецтв за серію офортів "Живописна Україна". Автор поем "Катерина", "Гайдамаки", "Кавказ", "Заповіт".

Ключові факти

Народився в с. Моринці (Черкащина), кріпак поміщика Енгельгардта. Брюллов намалював портрет Жуковського спеціально для викупу Шевченка. На засланні таємно малював ("що не може слово, пензель передасть"). "Заповіт" ("Як умру, то поховайте...") — найвідоміший вірш. Похований на Чернечій (Тарасовій) горі в Каневі. Дожив лише до 47 років.

На НМТ

Шевченко = "Кобзар" (1840), Кирило-Мефодіївське братство (1846), заслання (1847–1857). Він і художник — академік за офорти! Кріпацтво → викуп (1838) → братство → заслання → повернення → смерть (1861). Не плутай: Костомаров написав "Книгу буття", а Шевченко — "Кобзар".

📚

Микола Костомаров (1817–1885)

Історик, один із засновників Кирило-Мефодіївського братства

▼

Чим відомий

Автор "Книги буття українського народу" — програмного документа Кирило-Мефодіївського братства (1846). Ідеї: панславізм (федерація рівноправних слов'янських народів), скасування кріпацтва, ліквідація станових привілеїв, республіканська форма правління. Один із засновників братства (разом з Гулаком та Білозерським). Після арешту (1847) — заслання до Саратова на 10 років. Автор фундаментальних історичних праць: "Богдан Хмельницький", "Руїна", "Мазепа і мазепинці". Професор Петербурзького університету.

Ключові факти

Кирило-Мефодіївське братство (січень 1846 — березень 1847) — перша українська політична організація. Назва на честь слов'янських просвітителів. Програма: "Закон Божий" (помірковані) та "Книга буття" (радикальніші). Братство розгромлене за доносом студента Петрова.

На НМТ

Костомаров = "Книга буття українського народу" = Кирило-Мефодіївське братство (1846). Засновники: Костомаров, Гулак, Білозерський. Шевченко — член, але НЕ засновник. Братство = перша укр. політична організація.

📚

Михайло Драгоманов (1841–1895)

Політичний мислитель, публіцист

▼

Чим відомий

Засновник українського політичного руху в еміграції (Женева, з 1876). Професор Київського університету (звільнений за "українофільство"). Ідеї: федералізм, децентралізація, конституціоналізм, громадянські свободи, поступовий соціалізм (без революції). Видавав журнал "Громада" у Женеві — перше українське політичне видання за кордоном. Вплинув на формування перших українських політичних партій. Дядько Лесі Українки (брат її матері Олени Пчілки).

Ключові факти

Емський указ (1876) — заборона українського друку — став причиною еміграції. Критикував і російський централізм, і вузький українофільство. Його ідеї вплинули на Франка, Подолинського, Павлика. Помер у Софії (Болгарія), де працював професором.

На НМТ

Драгоманов = федералізм, "Громада" (Женева), еміграція після Емського указу (1876). Він дядько Лесі Українки! Не плутай: Драгоманов — помірковані погляди (реформи), Франко — радикальніший.

📚

Іван Франко (1856–1916)

Письменник, громадський діяч, науковець

▼

Чим відомий

Автор понад 6000 творів усіх жанрів — найпродуктивніший український письменник. Засновник Русько-української радикальної партії (1890) — першої укр. політичної партії в Галичині (разом з Павликом). Ключові твори: "Захар Беркут" (про боротьбу з монголами), "Борислав сміється" (перший соціальний роман), "Мойсей" (поема про лідерство та жертовність), "Каменярі". Доктор філософії Віденського університету (1893). Двічі ув'язнений австрійською владою за соціалістичні погляди. Кандидат на Нобелівську премію з літератури (1916, не отримав через смерть).

Ключові факти

Народився в с. Нагуєвичі (Дрогобиччина). Працював у 10+ наукових галузях: літературознавство, фольклористика, етнографія, економіка, філософія. Переклав "Фауста" Гете, Данте, Байрона. Полемізував із Грушевським. Жив у бідності, останні роки тяжко хворів. Львів названий "місто Лева" — а Франко став його символом (місто перейменовано на Івано-Франківськ... ні, це інше місто — Станіслав!).

На НМТ

Франко = Русько-українська радикальна партія (1890, Галичина), "Борислав сміється", "Захар Беркут". Не плутай: Франко — Галичина (Австрія), Драгоманов — Наддніпрянщина/еміграція. Іван Франко ≠ Івано-Франківськ (це Станіслав, перейменований 1962).

🎨

Леся Українка (1871–1913)

Поетеса, драматург, перекладач

▼

Чим відома

"Лісова пісня" (1911) — драма-феєрія, вершина її творчості. "Бояриня" — про втрату українськості під московським впливом. "Contra spem spero" ("Без надії сподіваюсь") — програмний вірш. Драматург європейського рівня: "Кассандра", "Камінний господар" (переосмислення Дон Жуана), "Одержима", "В катакомбах". Справжнє ім'я — Лариса Косач. Дочка Олени Пчілки (письменниця, громадська діячка), племінниця Драгоманова. З 12 років хворіла на кістковий туберкульоз, але написала величезну кількість творів за 42 роки життя. Знала ~10 мов, перекладала Гейне, Гюго, Байрона, Гомера.

Ключові факти

Псевдонім "Леся Українка" — від матері Олени Пчілки. Лікувалася в Єгипті, Грузії, Криму, Італії. "Лісова пісня" написана за 10–12 днів на Волині, натхненна волинською природою. Зображена на банкноті 200 гривень. Творчість — це не романтика, а інтелектуальна драма з філософськими питаннями свободи, боротьби та зради.

На НМТ

Леся Українка = "Лісова пісня" (1911), "Contra spem spero", інтелектуальна драма. Справжнє ім'я Лариса Косач! Дочка Олени Пчілки, племінниця Драгоманова — родинні зв'язки часто питають. 200 грн = Леся Українка.

⚡ Доба революцій та воєн (1914–1945)

📜

Михайло Грушевський (1866–1934)

Голова Центральної Ради, історик

▼

Чим відомий

Голова Центральної Ради (березень 1917 — квітень 1918) — фактично перший президент України. Автор "Історії України-Руси" (10 томів, 13 книг) — фундаментальна праця, що обґрунтувала окремішність українського народу від російського. IV Універсал (22 січня 1918) — проголошення незалежності УНР. Професор Львівського університету (з 1894), голова Наукового товариства імені Шевченка. Після повернення до УРСР (1924) — обраний академіком ВУАН, але репресований (помер за нез'ясованих обставин у Кисловодську).

Ключові факти

4 Універсали Центральної Ради: I (23.06.1917) — автономія, II (16.07.1917) — автономія в складі Росії, III (20.11.1917) — УНР, IV (22.01.1918) — повна незалежність. Грушевський створив "схему Грушевського" — концепцію, що українська історія не є частиною російської, а має власну окрему лінію від Київської Русі. Зображений на банкноті 50 гривень.

На НМТ

Грушевський = Центральна Рада, 4 Універсали, "Історія України-Руси". Дати Універсалів — улюблене питання НМТ! I → II → III → IV = автономія → автономія в Росії → УНР → незалежність. 50 грн = Грушевський.

⚔

Симон Петлюра (1879–1926)

Голова Директорії УНР

▼

Чим відомий

Головний отаман військ УНР та Голова Директорії (лютий 1919 — листопад 1920). Директорія (з листопада 1918) — повстання проти гетьмана Скоропадського, відновлення УНР. Воював одночасно на кілька фронтів: проти більшовиків, Денікіна, поляків. Варшавський договір (квітень 1920) — союз з Польщею Пілсудського (ціна — визнання Західної Волині та Галичини за Польщею). Спільний похід на Київ (травень 1920), але невдалий. Еміграція — Варшава, Будапешт, Відень, Париж. Убитий у Парижі (1926) Самуїлом Шварцбардом (виправданий французьким судом).

Ключові факти

Журналіст за освітою, працював у "Раді" та "Слові". Директорія прийшла до влади після повстання проти Скоропадського (листопад 1918). "Зимовий похід" армії УНР (грудень 1919 — травень 1920) — героїчний рейд по тилах більшовиків та денікінців. Петлюра — суперечлива постать через Варшавський договір та звинувачення в погромах (які він засуджував).

На НМТ

Петлюра = Директорія УНР (1918–1920), Варшавський договір з Польщею (1920). Не плутай: Скоропадський = Гетьманат, Петлюра = Директорія. Хронологія: Центральна Рада → Гетьманат → Директорія.

📜

Павло Скоропадський (1873–1945)

Гетьман Української Держави

▼

Чим відомий

Гетьманський переворот (29 квітня 1918) — за підтримки німців скинув Центральну Раду. Українська Держава (Гетьманат, квітень — грудень 1918) — консервативний авторитарний режим. Попри короткий термін — величезні здобутки у культурі: заснував Українську академію наук (листопад 1918, першим президентом став Вернадський), Національну бібліотеку, Національний архів, два українські університети (Київ, Кам'янець-Подільський), Українську автокефальну церкву. Нащадок гетьмана Івана Скоропадського (XVIII ст.). Генерал-лейтенант царської армії.

Ключові факти

Спирався на німецькі окупаційні війська та консервативні кола (поміщики, промисловці). Відновив приватну власність на землю (скасовані реформи Центральної Ради). Після поразки Німеччини у Першій світовій — втратив підтримку, повалений Директорією (грудень 1918). Грамота про федерацію з Росією (14 листопада 1918) стала приводом для повстання. Емігрував до Німеччини, загинув під бомбардуванням 1945 р.

На НМТ

Скоропадський = Гетьманат (квітень–грудень 1918), Академія наук, Національна бібліотека. Опора на Німеччину. Не плутай: Центральна Рада (Грушевський) → Гетьманат (Скоропадський) → Директорія (Петлюра).

📜

Євген Коновалець (1891–1938)

Засновник ОУН, командир Січових стрільців

▼

Чим відомий

Командир Корпусу Січових стрільців — одного з найбоєздатніших підрозділів армії УНР (бої за Київ у січні 1918 під Крутами). Засновник та перший голова Організації українських націоналістів (ОУН, І Конгрес, Відень, 1929). Організував Українську військову організацію (УВО, 1920) — підпільну структуру для боротьби за незалежність. Вбитий агентом НКВС Павлом Судоплатовим у Роттердамі (23 травня 1938) — бомба у коробці з цукерками.

Ключові факти

Студент юридичного факультету Львівського університету. Січові стрільці — спочатку у складі австрійської армії (Легіон УСС), потім перейшли на бік УНР. Бій під Крутами (29 січня 1918) — студенти та Січові стрільці проти більшовиків (героїчна сторінка). Після поразки УНР — еміграція та підпільна діяльність. ОУН об'єднала УВО, студентські та ветеранські організації.

На НМТ

Коновалець = ОУН (1929), УВО (1920), Січові стрільці. Після його вбивства ОУН розкололася: ОУН(м) — Мельник, ОУН(б) — Бандера (1940). Крути (1918) = символ жертовності.

⚔

Степан Бандера (1909–1959)

Провідник ОУН(б)

▼

Чим відомий

Провідник ОУН(б) (революційної фракції). Проголошення Акту відновлення Української Держави (30 червня 1941, Львів) — уряд Ярослава Стецька. Німці не визнали Акт — Бандеру заарештовано та ув'язнено в концтаборі Заксенхаузен (1941–1944). Крайовий провідник ОУН у Галичині (1933–1934), організатор замаху на польського міністра Пєрацького (1934), засуджений до довічного ув'язнення. Звільнений зі Заксенхаузену 1944, продовжив діяльність у еміграції (Мюнхен). Убитий агентом КДБ Богданом Сташинським 15 жовтня 1959 (отруєний ціанідом з пістолета-розпилювача).

Ключові факти

Син греко-католицького священника з Калущини (Івано-Франківщина). Розкол ОУН (1940): ОУН(б) — молоді радикали на чолі з Бандерою, ОУН(м) — старші на чолі з Мельником. Стецько — прем'єр-міністр проголошеної Держави. Похований на кладовищі Вальдфрідгоф у Мюнхені. Сташинський зізнався у вбивстві та був засуджений (8 років), пізніше зник.

На НМТ

Бандера = Акт 30 червня 1941, ОУН(б), Заксенхаузен. Не плутай: Бандера — ОУН(б), Мельник — ОУН(м), Шухевич — УПА. Акт 1941 = спроба відновити державність, НЕ визнана Німеччиною.

⚔

Роман Шухевич (1907–1950)

Головнокомандувач УПА

▼

Чим відомий

Головний командир Української повстанської армії (УПА, 1943–1950) під псевдонімом "Тарас Чупринка". Генерал-хорунжий. Організатор масштабної партизанської боротьби на два фронти — проти нацистів та радянського режиму. УПА контролювала значні території Волині та Галичини. Раніше — командир батальйону "Нахтігаль" (1941), учасник Акту 30 червня 1941. Голова Генерального секретаріату УГВР (Української головної визвольної ради, 1944). Загинув у бою з МДБ (5 березня 1950, с. Білогорща під Львовом).

Ключові факти

УПА створена 14 жовтня 1942 (День захисника України). Чисельність на піку — до 40 000 бійців. УГВР (1944) — спроба створити підпільний парламент і уряд. Шухевич 7 років переховувався, змінюючи зовнішність. Радянська влада провела операцію "Вісла" (1947) для боротьби з УПА — примусове переселення населення. Підпілля ОУН–УПА діяло до середини 1950-х.

На НМТ

Шухевич = УПА (з 1943), "Тарас Чупринка", загинув 1950. УПА = 14 жовтня 1942. УГВР (1944) = підпільний парламент. Не плутай: Бандера = ОУН(б) (політика), Шухевич = УПА (військо).

🇫🇺 Від 1945 до незалежності та сьогодні

📚

Василь Стус (1938–1985)

Поет-дисидент, правозахисник

▼

Чим відомий

Поет-шістдесятник, один з найвизначніших українських поетів XX ст. Член Української гельсінської групи (УГГ, створена 1976 — перша правозахисна організація в УРСР). Тричі заарештований: 1972, 1980, 1985. Загинув у карцері табору "Перм-36" (4 вересня 1985) за нез'ясованих обставин. Двічі номінований на Нобелівську премію з літератури (Генріхом Бьоллем). Збірки: "Зимові дерева", "Веселий цвинтар", "Палімпсести". Виступив із протестом на прем'єрі фільму Параджанова "Тіні забутих предків" (1965) — символічний початок дисидентського руху.

Ключові факти

Шістдесятники — покоління українських інтелектуалів, що виступили проти русифікації та за національні права (Стус, Дзюба, Чорновіл, Світличний, Сверстюк). Стус відмовився від адвоката Медведчука на останньому суді. "Палімпсести" — написані у таборі на обгортковому папері. Позбавлений громадянства СРСР. Перепохований у Києві на Байковому кладовищі (1989) — подія, що стала каталізатором національного руху.

На НМТ

Стус = шістдесятник, УГГ (1976), загинув у Пермі-36 (1985). Прем'єра Параджанова (1965) = початок руху. УГГ = перша правозахисна організація УРСР (засновник — Руденко). Шістдесятники = Стус, Дзюба, Чорновіл, Світличний.

📚

В'ячеслав Чорновіл (1937–1999)

Дисидент, політик, журналіст

▼

Чим відомий

Автор "Лиха з розуму" (1966) — збірки документів про закриті політичні процеси над українською інтелігенцією (надіслав у ЦК КПУ — за це отримав термін). Один із засновників та голова Народного Руху України (НРУ, вересень 1989) — масовий рух за незалежність. Кандидат у президенти (1991) — другий після Кравчука (23% голосів). Журналіст за освітою, працював на телебаченні. Тричі ув'язнений радянською владою (1967, 1972, 1980). Загинув у автокатастрофі (25 березня 1999) за нез'ясованих обставин (під час президентської кампанії).

Ключові факти

Народний Рух України = найпотужніший рух за незалежність. "Живий ланцюг" (21 січня 1990) — від Києва до Львова (~500 км) — акція Руху. Чорновіл був головою Львівської обласної ради (перша некомуністична рада в УРСР). Член Української гельсінської групи. Його журналістські розслідування стали зразком громадянської мужності.

На НМТ

Чорновіл = "Лихо з розуму" (1966), Народний Рух (1989), дисидент. "Живий ланцюг" (1990) = Рух. Не плутай: Чорновіл — Рух, Руденко — УГГ, Стус — поет-дисидент.

📜

Леонід Кравчук (1934–2022)

Перший Президент України

▼

Чим відомий

Голова Верховної Ради, яка прийняла Акт проголошення незалежності (24 серпня 1991). Перший Президент України (обраний 1 грудня 1991, 61,6% голосів — того ж дня референдум: 90,3% за незалежність). Біловезькі угоди (8 грудня 1991) — разом з Єльциним та Шушкевичем оформив розпуск СРСР і створення СНД. Будапештський меморандум (5 грудня 1994) — Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки (від Росії, США, Великобританії). Тристоронні переговори щодо виведення ядерної зброї.

Ключові факти

До незалежності — секретар ЦК КПУ з ідеології (комуністичний функціонер, що "перекинувся" на бік незалежності). Декларація про державний суверенітет (16 липня 1990) — прийнята Радою під його головуванням. Програв вибори 1994 року Кучмі (економічна криза, гіперінфляція). Референдум 1 грудня 1991 — навіть Крим голосував ЗА незалежність (54%).

На НМТ

Кравчук = 1-й Президент, Акт незалежності (24.08.1991), референдум (01.12.1991), Біловезькі угоди. Ключові дати: 16.07.1990 (Декларація), 24.08.1991 (Акт), 01.12.1991 (референдум + вибори). Будапештський меморандум — часто питають!

📜

Леонід Кучма (1938–)

Другий Президент України

▼

Чим відомий

Президент 1994–2005 (два терміни). Конституція України (28 червня 1996) — "конституційна ніч" (Рада голосувала до ранку, Кучма погрожував референдумом). Підписання Будапештського меморандуму (1994). Грошова реформа (вересень 1996) — введення гривні замість купоно-карбованця. "Касетний скандал" (2000) — майор Мельниченко оприлюднив записи з кабінету Кучми, де обговорювалося зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. Акція "Україна без Кучми" (2000–2001). Договір про дружбу з Росією (1997) — визнання кордонів.

Ключові факти

До президентства — директор "Південмашу" (ракетний завод у Дніпрі), прем'єр-міністр (1992–1993). Конституція 1996 — президентсько-парламентська республіка. Розділ Чорноморського флоту з Росією (1997) — Севастополь = база РФ на 20 років. Помаранчева революція (2004) — фальсифікації на користь Януковича завершилися його поразкою. Книга "Украина — не Россия" (2003).

На НМТ

Кучма = Конституція (28.06.1996), гривня (02.09.1996), "касетний скандал" (2000). 28 червня = День Конституції. Не плутай: Кравчук = незалежність (1991), Кучма = Конституція (1996), Ющенко = Помаранчева революція (2004).

⛪ Культові споруди

⛪

Десятинна церква (989–996)

Київ. Перший кам'яний храм Русі

▼

Деталі

Побудована за наказом Володимира Великого після хрещення Русі (988). Назва — від десятини (десята частина князівських прибутків на утримання храму). Будівництво тривало 7 років (989–996). Зведена візантійськими майстрами у хрестово-купольному стилі. Оздоблена мармуром, мозаїками, фресками. Мала 25 куполів (за деякими джерелами). Слугувала усипальницею князів — тут поховані Володимир та його дружина Анна. Зруйнована монголами хана Батия під час облоги Києва 1240 р. — останні захисники міста загинули під її уламками.

Історичне значення

Перший кам'яний (мурований) храм Київської Русі — символ прийняття християнства. Археологічні розкопки XIX–XX ст. виявили фундаменти, залишки мозаїк та фресок. У 1828–1842 рр. на її місці збудовано нову церкву (за проєктом В. Стасова), яку знесено більшовиками у 1928 р. Питання відбудови залишається дискусійним.

На НМТ

Десятинна = перший кам'яний храм Русі = Володимир Великий = 989–996. Зруйнована 1240 (монголи). Не плутай із Софійським собором (1037, Ярослав Мудрий). Часто запитують: «Який храм збудовано першим після хрещення?» — Десятинна церква.

⛪

Софійський собор (1037)

Київ. ЮНЕСКО. Ярослав Мудрий

▼

Деталі

Побудований за наказом Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами (1036). Мав 13 куполів (символ Христа та 12 апостолів). Хрестово-купольний храм візантійського типу. Унікальні мозаїки (260 м²) та фрески (3000 м²) XI ст. Головна мозаїка — Оранта (Богоматір, 5,45 м заввишки) — називали «Нерушимою стіною». Тут знаходиться Бібліотека Ярослава Мудрого (перша відома бібліотека Русі). Місце коронації та поховання князів (саркофаг Ярослава Мудрого). Об'єкт ЮНЕСКО з 1990 р. У XVII–XVIII ст. фасади перебудовані у стилі бароко (за гетьмана Мазепи).

Ключові мозаїки та фрески

Оранта — найбільша мозаїка, у центральній апсиді. Христос Пантократор — у куполі. Євхаристія — причастя апостолів. Світські фрески: сцени полювання, скоморохи, портрети родини Ярослава. Графіті XI ст. на стінах — цінне джерело давньоруської мови.

На НМТ

Софія = 1037 = Ярослав Мудрий = мозаїка Оранта = ЮНЕСКО (1990). 13 куполів. Не плутай: Десятинна (996, Володимир) = перший кам'яний, Софія (1037, Ярослав) = найдавніший збережений. Бібліотека Ярослава — часто питають! Собор ніколи не був зруйнований.

⛪

Києво-Печерська Лавра (1051)

Київ. ЮНЕСКО. Монастирський комплекс

▼

Деталі

Заснована 1051 р. ченцями Антонієм (прийшов з Афону) та Феодосієм Печерським. Найбільший монастирський комплекс Київської Русі. Складається з Верхньої та Нижньої Лаври, Ближніх і Дальніх печер. Успенський собор (1073–1078) — головний храм, зруйнований у 1941 р. під час окупації, відбудований у 1998–2000 рр. Велика лаврська дзвіниця (96,5 м, 1731–1745) — найвища споруда Києва до XX ст. Центр літописання: тут Нестор написав «Повість минулих літ» (бл. 1113). У печерах поховані святі: Нестор Літописець, Іллія Муромець, Агапіт (перший лікар Русі). Об'єкт ЮНЕСКО з 1990 р.

Відомі постаті Лаври

Антоній Печерський — засновник, оселився у печері на Берестові. Феодосій Печерський — упорядкував монастирське життя за Студійським уставом. Нестор Літописець — автор «Повісті минулих літ». Аліпій (Алімпій) — перший відомий іконописець Русі. Агапіт — лікар, засновник медицини Русі.

На НМТ

Лавра = 1051 = Антоній і Феодосій = «Повість минулих літ» (Нестор) = ЮНЕСКО (1990). Успенський собор зруйнований 1941, відбудований 2000. Не плутай Ближні (Антонієві) та Дальні (Феодосієві) печери.

⛪

Покровська церква в Сутківцях (XIV ст.)

Хмельниччина. Церква-фортеця

▼

Деталі

Унікальна оборонна церква — поєднання храму та фортеці. Побудована у XIV ст. в селі Сутківці (Хмельницька обл.). Товсті кам'яні стіни (до 2 м), бійниці, оборонний ярус. Прямокутна у плані з чотирма вежами по кутах. Один із найвиразніших зразків готичного стилю в Україні та рідкісний тип церкви-фортеці, характерний для Поділля XIV–XVI ст. Свідчить про постійну загрозу татарських набігів.

Архітектурний контекст

Оборонні храми Поділля — унікальне явище: духовна функція поєднана з військовою. Під час нападів населення ховалося в церкві. Готичні риси (стрілчасті вікна, контрфорси) свідчать про вплив західноєвропейської архітектури через Польщу та Литву.

На НМТ

Сутківці = XIV ст. = церква-фортеця = готика на Поділлі. На НМТ можуть показати фото і запитати стиль — це готика (бійниці, вежі, товсті стіни).

⛪

Дерев'яні церкви Карпат

ЮНЕСКО. Бойківський, лемківський, гуцульський типи

▼

Деталі

16 дерев'яних церков (8 в Україні, 8 у Польщі) — об'єкт ЮНЕСКО з 2013 р. Збудовані у XVI–XIX ст. з дерева без жодного цвяха (зрубна техніка). Три етнографічні типи: бойківський (трисрубний, одна баня, масивний вигляд), лемківський (з вежею-дзвіницею на заході, барокові впливи), гуцульський (п'ятизрубний хрест, найскладніша конструкція). Українські церкви зі списку: Св. Духа в Потелечі, Собору Пресвятої Богородиці в Маткові, Св. Трійці в Жовкві та ін.

Як розрізнити типи

Бойківський: три зруби однакової висоти, один купол, простий силует — найдавніший тип. Лемківський: вежа-дзвіниця на заході (найвища частина), зменшення об'ємів на схід. Гуцульський: хрещатий план (5 зрубів), найбільш декоративний, багато куполів.

На НМТ

Дерев'яні церкви Карпат = ЮНЕСКО (2013) = три типи. На НМТ можуть показати зображення: вежа = лемківський, хрест = гуцульський, простий = бойківський. Запам'ятай: без цвяхів!

⛪

Мазепинське бароко (кін. XVII — поч. XVIII ст.)

Українське бароко, козацьке бароко

▼

Деталі

Унікальний український архітектурний стиль, що сформувався за гетьманування Івана Мазепи (1687–1709). Мазепа витратив величезні кошти на понад 20 храмів і монастирів. Характерні риси: вертикальність композиції, пишний рослинний декор (ліпнина), грушоподібні бані, поєднання візантійської хрестово-купольної схеми з європейським бароковим декором. Суто українська інтерпретація бароко, що не має аналогів у світі.

Ключові споруди

Микільський військовий собор (зруйнований більшовиками 1934, відбудований 1999). Церква Всіх Святих над Економічною брамою Лаври. Перебудова фасадів Софійського собору та Успенського собору Лаври. Братський монастир (Могилянська академія). Собор Мгарського монастиря (Полтавщина).

На НМТ

Мазепинське (козацьке) бароко = кін. XVII — поч. XVIII ст. = Мазепа = грушоподібні бані + пишний декор. Микільський собор — зруйнований 1934, відбудований 1999. На НМТ: «Хто фінансував?» — Мазепа.

⛪

Андріївська церква (1754)

Київ. Бароко. Растреллі

▼

Деталі

Збудована у 1749–1754 рр. за проєктом Бартоломео Растреллі на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни. Розташована на Андріївській горі — за легендою, тут апостол Андрій Первозванний встановив хрест і пророкував велике місто. Стиль — пізнє (єлизаветинське) бароко з елементами рококо. Однокупольна церква на високому стилобаті з чотирма декоративними банями. Вишукані фасади з ліпниною, колонами, пілястрами. Не має дзвіниці (за легендою, щоб не розбудити підземне море). У 2019 р. передана Вселенському патріархату (ПЦУ).

Андріївський узвіз

Церква стоїть на вершині Андріївського узвозу — однієї з найстаріших вулиць Києва, що з'єднує Верхнє місто з Подолом. Узвіз називають «київським Монмартром» — тут художні галереї, майстерні, сувенірні крамниці.

На НМТ

Андріївська церква = 1754 = Растреллі = бароко = Київ. Не плутай з Маріїнським палацом (теж Растреллі, 1744). Растреллі — автор обох київських споруд! Легенда про апостола Андрія — може бути у завданні.

⛪

Успенський собор Лаври (1073–1078)

Київ. Зруйнований 1941, відбудований 2000

▼

Деталі

Головний храм Києво-Печерської Лаври, збудований у 1073–1078 рр. за князя Святослава Ярославича. За легендою, зодчі прибули з Константинополя. Шестистовпний хрестово-купольний храм — став зразком для храмобудування всієї Русі («печерський канон»). Мав пишні мозаїки та фрески. У XVII–XVIII ст. перебудований у стилі бароко (за кошт Мазепи). Зруйнований 3 листопада 1941 р. під час німецької окупації — висаджений вибухівкою (обставини досі дискусійні). Відбудований у 1998–2000 рр.

Значення для архітектури Русі

Успенський собор став «еталоном» для десятків храмів XI–XII ст. Його пропорції копіювали у Чернігові, Переяславі, Володимирі-на-Клязьмі. У соборі зберігалися мощі печерських святих та чудотворні ікони.

На НМТ

Успенський собор Лаври = 1073–1078 = зруйнований 1941 (окупація) = відбудований 2000. Зруйнування — символ нищення культурної спадщини під час Другої світової. Часто питають дату знищення — 1941!

🏰 Фортифікаційні споруди

🏰

Золоті ворота (1037)

Київ. Ярослав Мудрий

▼

Деталі

Головна брама Києва часів Ярослава Мудрого, частина оборонних валів «міста Ярослава». Побудовані бл. 1037 р. Назва — за аналогією із Золотими воротами Константинополя (демонстрація рівності Києва з Візантією). Мали надбрамну церкву Благовіщення. Висота — бл. 12 м, товщина стін — до 7 м. Сильно зруйновані під час монгольської навали 1240 р. Сучасний павільйон-реконструкція збудований у 1982 р. (до 1500-річчя Києва).

Місто Ярослава

Золоті ворота — частина масштабного проєкту Ярослава Мудрого: Софійський собор, монастирі Св. Георгія та Св. Ірини. «Місто Ярослава» було у 7–8 разів більшим за «місто Володимира». Окрім Золотих, були ще Лядські та Жидівські ворота.

На НМТ

Золоті ворота = 1037 = Ярослав Мудрий = за аналогією з Константинополем. Реконструкція 1982. Часто питають разом із Софійським собором — обидва 1037 р.

🏰

Хотинська фортеця (XIII–XV ст.)

Чернівецька обл. На Дністрі

▼

Деталі

Одна з найпотужніших фортець України на правому березі Дністра. Перші укріплення — X ст. (Київська Русь), кам'яна фортеця — XIII–XV ст. Стіни завтовшки до 5 м, висотою до 40 м. Належала Молдавському князівству, Османській імперії, Речі Посполитій. Хотинська битва (1621) — козаки гетьмана Сагайдачного разом з поляками зупинили 300-тисячну турецьку армію султана Османа II. Друга Хотинська битва (1673) — перемога Яна Собеського.

Хотинська битва 1621

Сагайдачний привів 40–50 тис. козаків на допомогу полякам. Битва тривала понад місяць (вересень–жовтень 1621). Турки зазнали великих втрат і відступили. Сагайдачний був поранений і помер наступного року. Ця перемога зупинила османську експансію в Центральну Європу.

На НМТ

Хотин = Хотинська битва 1621 = Сагайдачний + поляки проти турків. Не плутай: 1621 = Хотин (Сагайдачний), 1648 = початок Хмельниччини. Часто питають про роль козаків у битві.

🏰

Кам'янець-Подільська фортеця

Хмельниччина. Старий замок на скелі

▼

Деталі

Розташована на скельному острові, оточеному каньйоном річки Смотрич (глибина до 40 м). 12 веж різних епох (XII–XVIII ст.). Одне з «7 чудес України» (2007). Природний рів робив фортецю майже неприступною. У 1672–1699 рр. — під владою Османської імперії (Бучацький мир). Турки добудували мінарет до собору Петра і Павла. Фортеця ніколи не була взята штурмом — лише зрадою або облогою.

Історичні факти

Перша згадка — 1062 р. У XIII–XIV ст. належала литовським князям, потім — Польщі. Бучацький мир (1672) — Поділля відійшло Туреччині. Карловицький мир (1699) — повернуто Польщі.

На НМТ

Кам'янець-Подільський = каньйон Смотрича = 12 веж = «7 чудес України». Турецька окупація 1672–1699 (Бучацький мир). Впізнавайте за мостом над каньйоном.

🏰

Запорозька Січ (XVI–XVIII ст.)

Декілька локацій на Дніпрі

▼

Деталі

8 Січей за історію. Найвідоміші: Хортицька (перша, бл. 1556, Д. Вишневецький), Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька (1652–1709), Олешківська, Нова (Підпільненська, 1734–1775). Дерев'яні укріплення, курені (бараки на 150–300 козаків). Січ — центр козацького самоврядування: рада обирала кошового отамана, суддю, писаря, осавула. Ліквідована указом Катерини II (1775) після перемоги над турками.

Козацьке самоврядування

Січова рада — вищий орган влади (кожен козак мав голос). Кошовий отаман — головнокомандувач, обирався на раді. Курінний отаман — командир куреня. Козацьке право: рівність, виборність, підзвітність старшини.

На НМТ

Січ = 8 локацій = 1556 (Хортиця, Вишневецький) — 1775 (ліквідація Катериною II). Перша Січ = Вишневецький. «Скільки було Січей?» — 8. «Хто ліквідував?» — Катерина II.

🏰

Олеський замок (XIII ст.)

Львівщина. Один з найстаріших замків

▼

Деталі

Розташований у смт Олесько Львівської обл. Перша згадка — 1327 р. У 1629 р. тут народився Ян III Собеський — майбутній король Речі Посполитої, переможець турків під Віднем (1683). У XVIII ст. занепав після землетрусу. Відреставрований у 1970-х. Зараз — філія Львівської галереї мистецтв. Входить до «Золотої підкови Львівщини» (Олесько + Підгірці + Золочів).

Золота підкова Львівщини

Маршрут трьох замків: Олеський (XIII ст.), Підгорецький (1635–1640, ренесанс), Золочівський (XVII ст.). Усі — філії Львівської галереї мистецтв.

На НМТ

Олеський замок = XIII ст. = Львівщина = місце народження Яна III Собеського (1629). «Золота підкова» = Олесько + Підгірці + Золочів.

🏛 Світська архітектура та освіта

🏛

Острозька академія (1576)

Острог. Перший вищий навч. заклад

▼

Деталі

Заснована князем Василем-Костянтином Острозьким у 1576 р. в Острозі (Рівненська обл.). Перший вищий навчальний заклад східнослов'янських народів. Викладалися «сім вільних мистецтв», грецька, латинська, церковнослов'янська, польська мови. Тут працював першодрукар Іван Федоров — видав Острозьку Біблію (1581, перше повне видання Біблії церковнослов'янською мовою). Діяла до 1636 р. Відновлена у 1994 р.

Острозька Біблія (1581)

Видана Іваном Федоровим. 1256 сторінок. Тираж бл. 1500 прим. (збереглося бл. 400). Стала зразком для наступних видань у православному світі на кілька століть.

На НМТ

Острозька академія = 1576 = В.-К. Острозький = перший ВНЗ. Біблія = 1581 = Федоров. Не плутай: Острозька (1576) — перша, Києво-Могилянська (1632) — найвідоміша.

🏛

Маріїнський палац (1744)

Київ. Бароко. Растреллі

▼

Деталі

Збудований у 1744–1752 рр. за проєктом Бартоломео Растреллі для Єлизавети Петрівни. Стиль — бароко. Згорів у 1819 р., відбудований 1868–1870 рр. (додано класицизм). На пагорбі над Дніпром. Зараз — церемоніальна резиденція Президента.

Растреллі в Києві

Растреллі (1700–1771) — італійський архітектор. У Києві: Маріїнський палац (1744) та Андріївська церква (1754). Також автор Зимового палацу (Санкт-Петербург).

На НМТ

Маріїнський = 1744 = Растреллі = бароко. Не плутай: Маріїнський (1744, світський) та Андріївська (1754, сакральна) — обидва Растреллі.

🏛

Одеський оперний театр (1887)

Одеса. Нео-бароко. Фельнер і Гельмер

▼

Деталі

Збудований 1884–1887 рр. віденськими архітекторами Фельнером та Гельмером (понад 40 театрів Європи). Нео-бароко. Зал на 1664 місця. Акустика — одна з найкращих у світі. Перший театр згорів 1873 р. Символ Одеси.

Фельнер і Гельмер

Віденська фірма: театри у Відні, Будапешті, Празі, Загребі. Одеський — один із найкращих зразків.

На НМТ

Одеський оперний = 1887 = Фельнер і Гельмер (Відень) = нео-бароко. Не плутай з Львівським (1900, неоренесанс).

🏛

Львівський оперний театр (1900)

Львів. Неоренесанс. Горголевський

▼

Деталі

Побудований у 1897–1900 рр. Зигмунтом Горголевським. Неоренесанс. На річці Полтві (прихована під землею). Фундамент на палях у руслі. Зал на 1100 місць. Завісу розписав Семирадський. Горголевський помер через рік — театр носить його ім'я.

Річка Полтва

Полтва протікала центром Львова, у XIX ст. сховали під землю. Театр над руслом — витримує понад 120 років.

На НМТ

Львівський оперний = 1900 = Горголевський = неоренесанс = Полтва. Не плутай: Львів (1900) та Одеса (1887, нео-бароко).

🏛

Будинок з химерами (1902)

Київ. Модерн. Городецький

▼

Деталі

Збудований 1901–1902 рр. Владиславом Городецьким. Модерн (ар-нуво). Декор: мисливські сцени, слони, носороги, русалки — з бетону (новаторський матеріал). Городецький був мисливцем. На крутому схилі: з Банкової — 3 поверхи, з іншого боку — 6. Зараз — представницький будинок Президента.

Городецький

Городецький (1863–1930) — також автор караїмської кенаси, Миколаївського костелу (Київ). Помер у Тегерані в еміграції.

На НМТ

Химери = 1902 = Городецький = модерн. Не плутай стиль: модерн (не бароко). Впізнається за скульптурами тварин на фасаді.

🖼 Ікони та мозаїки

🖼

Мозаїка "Оранта" (Богоматір)

Софійський собор, XI ст.

▼

Деталі

Мозаїка в апсиді Софійського собору. Висота 5,45 м. «Нерушима стіна» — народна назва. Тип Оранта — Богоматір з піднятими руками в молитві. Виконана з натуральної смальти понад 170 відтінків. Збереглася майже без реставрації з XI ст. Замовник — Ярослав Мудрий, виконавці — візантійські майстри.

Техніка

Мозаїка — зображення з кольорових шматочків смальти або каміння. В Софійському соборі поєднано мозаїку (центральна частина) та фрески (бічні нави). Мозаїки робили візантійські майстри, фрески — місцеві.

На НМТ

На фото легко впізнати: золотий фон, постать у синьому вбранні з піднятими руками. Оранта = Софійський собор Києва = XI ст. = Ярослав Мудрий.

🖼

Вишгородська ікона Богоматері (XII ст.)

Візантійська, вивезена до Москви

▼

Деталі

Привезена з Візантії до Вишгорода (під Києвом) бл. 1131 р. Тип «Єлеуса» (Замилування) — Богоматір притискає немовля до щоки. 1155 р. — Андрій Боголюбський вивіз до Владимира. Відома як «Владимирська Богоматір». Зараз у Третьяковській галереї (Москва). Одна з найшанованіших ікон у православ'ї.

Контекст

Вивезення ікони — символ переміщення політичного центру з Києва на північний схід. Андрій Боголюбський хотів створити новий духовний центр замість Києва.

На НМТ

Якщо питають про культурні втрати Києва або зв'язок з Андрієм Боголюбським — згадуйте цю ікону. Ключові дати: привезена бл. 1131, вивезена 1155.

🖼

Острозька Біблія (1581)

Іван Федоров. Перша повна друкована Біблія

▼

Деталі

Надрукована Іваном Федоровим (Федорович) в Острозі за підтримки князя Василя-Костянтина Острозького. Перша повна друкована Біблія церковнослов'янською мовою. Наклад — близько 1500 примірників, збереглося бл. 400. Острог на Волині — центр української освіти, тут діяла Острозька академія (1576).

Значення

Острозька Біблія стала основою для всіх наступних церковнослов'янських видань Біблії. Іван Федоров також надрукував перший друкований буквар (1574, Львів) — «Азбуку».

На НМТ

Ключовий зв'язок: Острозька академія (1576) + Острозька Біблія (1581) + князь Острозький — все це про культурне піднесення на Волині у XVI ст. Федоров = перший друкар.

🎨 Живопис та графіка

🎨

Тарас Шевченко — художник

"Живописна Україна", офорти, портрети

▼

Деталі

Серія "Живописна Україна" (1844). Офорти "Притча про блудного сина". Автопортрети. Академік Петербурзької академії мистецтв за гравюру "Хлопчик-жебрак дає хліб собаці». Навчався у Карла Брюллова після викупу з кріпацтва (1838). Під час заслання (1847–1857) малював пейзажі Казахстану, попри заборону.

Відомі твори

«Катерина» (1842) — один з перших живописних творів. «Живописна Україна» — серія гравюр. «Притча про блудного сина» — 6 офортів. Понад 1000 малюнків та акварелей.

На НМТ

Шевченко — не лише поет, а й професійний художник. Брюллов = вчитель, 1838 = викуп, 1844 = «Живописна Україна», 1860 = академік.

🎨

Ілля Рєпін (1844–1930)

"Запорожці пишуть листа турецькому султану"

▼

Деталі

Народився в Чугуєві (Харківщина). Найвідоміша картина з укр. тематикою — «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (писав 1880–1891, 11 років). Їздив на Запоріжжя збирати матеріал. Також: «Бурлаки на Волзі» (1873), «Не чекали» (1884–1888).

Українська тематика

«Запорожці» — козаки складають глузливого листа султану Мехмеду IV (подія 1676 р.). Д. Яворницький (історик козацтва) позував як писар на картині.

На НМТ

Картину часто показують як візуальне джерело. Впізнавайте: козаки сміються, один пише листа. Рєпін — уродженець Харківщини!

🎨

Козацькі портрети (Козак Мамай)

Народний живопис XVII–XIX ст.

▼

Деталі

"Козак Мамай" — найпопулярніший образ народного живопису. Козак з бандурою, кінь, зброя. Символ волелюбності та козацького духу. Збереглося понад 2000 варіантів. Малювали на полотні, дверях, скринях, стінах хат.

Символіка

Мамай — збірний образ ідеального козака: воїн, музикант, філософ. Бандура = духовність, кінь = вірність, шабля = сила, дуб = стійкість.

На НМТ

Зображення козака з бандурою = Козак Мамай. Народний живопис, НЕ професійний. XVII–XIX ст. Не плутайте з парсунами (парадними портретами гетьманів).

🎨

Казимир Малевич (1879–1935)

Уродженець Києва. "Чорний квадрат"

▼

Деталі

Народився у Києві. Засновник супрематизму. "Чорний квадрат" (1915). Викладав у Київському художньому інституті. Ідентифікував себе як українця.

Супрематизм

Від лат. supremus — найвищий. Мистецтво чистих геометричних форм і кольорів, відмова від зображення реальних предметів. Ключові твори: «Чорний квадрат» (1915), «Білий квадрат на білому фоні» (1918), «Чорний хрест» (1915).

На НМТ

Малевич = Київ = супрематизм = «Чорний квадрат» (1915) = авангард. Не плутати з конструктивізмом або кубізмом.

🎨

Олександр Мурашко (1875–1919)

Український імпресіоніст. Київ

▼

Деталі

Народився у Києві, племінник іконописця Миколи Мурашка (засновника Київської рисувальної школи). Навчався у Петербурзькій академії мистецтв та в Мюнхені. Один із засновників Української академії мистецтв (1917). Творчість поєднує імпресіонізм та модерн. Загинув 1919 р. за нез'ясованих обставин.

Відомі твори

«Портрет дівчини в червоному капелюсі» — найвідоміший твір. «Різдвяний ярмарок» (1917). Золота медаль на Міжнародній виставці у Мюнхені (1909).

На НМТ

Мурашко = імпресіонізм + Київ + поч. XX ст. + Українська академія мистецтв (1917). Не плутайте з дядьком Миколою Мурашком (педагог).

🎨

Марія Приймаченко (1909–1997)

Наївне мистецтво. Геній з Болотні

▼

Деталі

Народилася в с. Болотня (Київщина). Самоук, представниця наївного мистецтва. Малювала фантастичних звірів, квіти, казкові сюжети яскравими фарбами. Пікассо побачив її роботи у Парижі (1936): «Я схиляюся перед художнім дивом цієї українки». Народний художник УРСР (1970). У 2022 р. частина робіт загинула під час обстрілу музею в Іванкові.

Стиль та твори

Яскраві кольори, фантастичні тварини, декоративність. Серії: «Звірі», «Квіти», «Чорнобильська серія» (1986 — після аварії на ЧАЕС). Працювала також з вишивкою та керамікою.

На НМТ

Приймаченко = наївне мистецтво = Болотня = Пікассо = фантастичні звірі. Яскраві казкові тварини у народному стилі = Приймаченко.

🎨

Катерина Білокур (1900–1961)

Народний живопис. Квіти та натюрморти

▼

Деталі

Народилася в с. Богданівка (Полтавщина). Селянка-самоук. Батьки забороняли малювати — «панська забавка». Пензлі робила зі своїх кісок, фарби — з рослин. Відкрита завдяки листу до Тичини. Народний художник УРСР (1956). Виставка у Парижі (1954) мала великий успіх.

Відомі твори

«Квіти за тином» — найвідоміший твір. «Цар-колос» (1949), «Квіти ввечері» (1942), «Богданівські яблука» (1958). Пікассо захоплювався її роботами у Парижі.

На НМТ

Білокур = реалістичні квіти = самоук = Полтавщина. Не плутайте з Приймаченко (фантастичні звірі). Обидві — народні художниці, але стиль різний.

🎨

Георгій Нарбут (1886–1920)

Графіка. Герб УНР, банкноти, марки

▼

Деталі

Народився на Чернігівщині. Один з найвидатніших графіків XX ст. 1917 р. повернувся до Києва, став професором Української академії мистецтв. Автор державної символіки УНР: герб (Тризуб), грошові знаки, поштові марки.

Відомі роботи

Герб УНР (Тризуб) — нарбутівський варіант став основою сучасного герба України. Банкноти УНР (1918–1919). Ілюстрації до «Енеїди» Котляревського.

На НМТ

Нарбут = графіка = герб УНР (Тризуб) = гроші УНР = 1917–1920. Зображення банкнот або марок УНР = Нарбут.

🗽 Скульптура та пам'ятники

🗽

Пам'ятник Богдану Хмельницькому (1888)

Київ, Софійська площа. Микешин

▼

Деталі

Скульптор Михайло Микешин. Гетьман на коні, рука вказує на схід. Один з символів Києва.

Історичний контекст

Ідея виникла 1840-х рр. Встановлення — частина російської політики «возз'єднання». Для українського руху — символ козацької слави.

На НМТ

Часто візуальне джерело. Вершник із булавою на Софійській площі. Пов'язуйте з: Переяславська рада (1654), Хмельниччина.

🗽

Батьківщина-Мати (1981)

Київ. 102 м. Музей історії ВВВ

▼

Деталі

Монумент на правому березі Дніпра. Висота 102 м (з п'єдесталом). Вага — 450 тонн. Жіноча фігура з мечем та щитом. 2023 р. — радянський герб на щиті замінено на Тризуб (декомунізація).

Контекст

Побудований за Брежнєва як радянський монумент перемоги. Один з найвищих монументів у Європі. Заміна герба на Тризуб у 2023 р. — приклад декомунізації.

На НМТ

Гігантська жіноча фігура з мечем і щитом над Дніпром. Друга світова війна, радянська пропаганда, декомунізація (2023).

🗽

Олександр Архипенко (1887–1964)

Скульптор-авангардист. Київ — Париж — Нью-Йорк

▼

Деталі

Народився у Києві. Один з піонерів сучасної скульптури. Замість суцільної маси використовував порожнечу (дірки) як частину композиції. Жив у Парижі (1908–1921), потім у Берліні та США.

Відомі твори

«Жінка, що йде» (1912), «Медрано» (1914) — поєднання різних матеріалів (дерево, метал, скло). Увів «скульптоживопис». Входив до кола Пікассо, Модільяні у Парижі.

На НМТ

Архипенко = Київ = авангардна скульптура = порожнеча у формі = Париж. Разом із Малевичем — два найвідоміших українських авангардисти.

🎥 Кіно

🎥

Сергій Параджанов (1924–1990)

Кінорежисер. «Тіні забутих предків»

▼

Деталі

Народився у Тбілісі (вірменське походження), основну творчість пов'язав з Україною. «Тіні забутих предків» (1965) за повістю Коцюбинського — кохання гуцулів Івана та Марічки. Маніфест українського поетичного кіно та шістдесятництва. Прем'єра у Києві — Іван Дзюба виголосив промову проти русифікації. Ув'язнений (1974–1977).

Інші фільми

«Колір граната» (1969), «Легенда про Сурамську фортецю» (1984). Стиль — поетичне кіно: мінімум діалогів, яскрава візуальність, символізм, етнографічний матеріал.

На НМТ

Параджанов = «Тіні забутих предків» (1965) = Коцюбинський = гуцули = поетичне кіно = шістдесятники. Прем'єра — протест Дзюби проти русифікації.

🗺 Що треба знати для карт на НМТ

💡

Як розпізнати період на карті

Алгоритм для НМТ

▼

Алгоритм

1. Шукай назви держав: Річ Посполита? Козаччина! Австро-Угорщина? XIX ст.!
2. Шукай міста-маркери: Батурин = гетьманська столиця (Мазепа). Чигирин = Хмельницький.
3. Лінії кордонів: по Дніпру = Андрусівське перемир'я 1667.
4. Стрілки = військові походи. Напрямок підкаже хто проти кого.
5. Штрихування/колір — зазвичай показує різні держави або зони впливу.
6. Легенда карти — завжди читай її першою, там є підказки про період.

Приклади маркерів

«Запорозька Січ» на карті = XVI–XVIII ст. • «УРСР» = радянський період (1919–1991). • «Золота Орда» = XIII–XV ст. • «Новоросія» = Російська імперія XVIII–XIX ст.

На НМТ

Карти на НМТ часто не мають дат — визначай період за назвами держав, міст і кордонами. Якщо є два кольори і лінія по Дніпру — це Руїна або Андрусівське перемир'я 1667.

⚔ Київська Русь та Середньовіччя

🗺

Київська Русь (IX–XIII ст.)

Від Ладоги до Чорного моря

▼

Ключові ознаки на карті

Столиця: Київ на Дніпрі. Територія: від Новгорода (північ) до Чорного моря (південь). Міста: Чернігів, Переяслав, Галич, Волинь. Сусіди: Візантія (південь), половці (степ), Польща (захід). Торговельні шляхи: «Із варяг у греки» (Балтика–Чорне море по Дніпру), «Із варяг у перси» (Волга).

Як відрізнити періоди

За Володимира Великого (980–1015): найбільша територія, кордон сягає Прип'яті та Карпат. За Ярослава Мудрого (1019–1054): Софійський собор, зв'язки з Європою. Роздробленість (XII ст.): на карті багато окремих князівств зі своїми столицями.

На НМТ

Якщо бачиш «Половецький степ» або «Візантія» на карті — це Русь до XIII ст. Монгольська навала 1237–1240 — стрілки зі сходу, знищення Києва 1240 р.

🗺

Галицько-Волинське князівство (1199–1349)

Захід сучасної України

▼

Ключові ознаки на карті

Міста: Галич, Львів (засн. 1256 р. Данилом), Володимир-Волинський, Холм (столиця Данила Галицького). Сусіди: Польща, Угорщина, Литва, Золота Орда. Якщо Київ не в центрі, а територія на заході — це Галицько-Волинське. Річки: Дністер, Західний Буг, Сян.

Ключові правителі

Роман Мстиславич (1199–1205): об'єднав Галичину і Волинь. Данило Галицький (1238–1264): коронований 1253 р., заснував Львів, боровся з монголами та боярами.

На НМТ

Якщо на карті виділено західноукраїнські землі окремо від решти Русі, а є напис «Золота Орда» на сході — це Галицько-Волинське князівство XIII–XIV ст.

🗺

Литовсько-Руська держава (XIV–XVI ст.)

Велике князівство Литовське

▼

Ключові ознаки на карті

Територія: від Балтійського моря до Чорного — одна з найбільших держав Європи. Столиця: Вільно (Вільнюс). Українські землі: Київщина, Волинь, Поділля, Чернігово-Сіверщина увійшли до складу Литви після занепаду Золотої Орди. Міста: Київ, Луцьк, Вінниця, Брацлав, Чернігів. Сусіди: Московія (схід), Польща (захід), Золота Орда/Крим (південь).

Ключові дати та події

1362 — битва на Синіх Водах: литовський князь Ольгерд розбив татар, приєднав Київщину і Поділля. 1385 — Кревська унія: союз Литви з Польщею. 1569 — Люблінська унія: українські землі перейшли безпосередньо під владу Польщі (утворення Речі Посполитої).

На НМТ

Якщо на карті величезна держава від Балтики до Чорного моря з написом «Велике князівство Литовське» — це XIV–XVI ст. Після 1569 р. (Люблінська унія) українські землі вже під Польщею — шукай напис «Річ Посполита».

🗺 Козацька доба

🗺

Визвольна війна Хмельницького (1648–1657)

Битви та походи

▼

Ключові ознаки на карті

Стрілки з Запорожжя на захід/північ. Битви: Жовті Води, Корсунь (1648, центр), Пилявці (1648, захід), Зборів (1649), Берестечко (1651 — поразка), Батіг (1652). Столиця гетьмана — Чигирин. Територія Війська Запорозького за Зборівським договором (1649): три воєводства — Київське, Чернігівське, Брацлавське.

Хронологія на карті

1648: перші перемоги — стрілки йдуть на захід і північ. 1649 (Зборів): козацька автономія, реєстр 40 000. 1651 (Берестечко): стрілки назад — поразка, Білоцерківський договір зменшив територію. 1654 (Переяславська рада): союз з Москвою — на карті з'являється Московія як союзник.

На НМТ

Берестечко (1651) — єдина велика ПОРАЗКА Хмельницького. Якщо стрілки йдуть назад — це Берестечко. Переяславська рада (1654) — НЕ возз'єднання, а військово-політичний союз.

🗺

Поділ Гетьманщини: Руїна (1660-ті)

Андрусівське перемир'я 1667

▼

Ключові ознаки на карті

Лінія по Дніпру — головна ознака! Лівобережжя — Московія, Правобережжя — Польща. Київ — виняток (залишився за Москвою на 2 роки, але фактично назавжди). Запорожжя — під спільним управлінням. Гетьмани Руїни: на Лівобережжі — І. Брюховецький, Д. Многогрішний; на Правобережжі — П. Тетеря, П. Дорошенко.

Що шукати на карті

Два різні кольори по обидва боки Дніпра. Чигирин — на правому березі (столиця Дорошенка). Батурин — на лівому березі (пізніше столиця Мазепи). Можуть бути стрілки турецьких і татарських походів на Правобережжя.

На НМТ

Лінія по Дніпру + два кольори = Андрусівське перемир'я 1667. Не плутай з «Вічним миром» 1686 р. — той закріпив цей самий поділ назавжди.

🗺

Поділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795)

Чому українські землі опинились у різних імперіях

▼

Ключові ознаки на карті

Три етапи поділу: Річ Посполита зменшується на карті тричі. I поділ (1772): Австрія отримала Галичину (Львів, Тернопіль); Росія — частину Білорусі. II поділ (1793): Росія отримала Правобережну Україну (Київщина, Поділля, Волинь). III поділ (1795): Річ Посполита зникла з карти; Росія отримала Волинь повністю. Результат: Галичина — під Австрією, решта українських земель — під Росією.

Що шукати на карті

Територія Речі Посполитої зменшується від поділу до поділу. Три різні кольори — Росія, Австрія, Пруссія. Ключова річка — Збруч стає кордоном між Російською та Австрійською імперіями після 1793 р.

На НМТ

Якщо на карті Річ Посполита зі зменшеною територією або три кольори навколо неї — це поділи (1772–1795). Саме поділи пояснюють, чому Галичина була під Австрією, а Наддніпрянщина — під Росією.

🗺 XIX–XX ст.

🗺

Українські землі у складі двох імперій (XIX ст.)

Російська та Австро-Угорська

▼

Ключові ознаки на карті

Лінія поділу: Збруч (річка) — кордон між імперіями. Схід/Центр — Російська імперія (Наддніпрянщина): губернії Київська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська, Волинська, Подільська, Чернігівська. Захід — Австро-Угорщина: Галичина (Львів), Буковина (Чернівці), Закарпаття (Ужгород).

Деталі регіонів

Під Росією: «Малоросія» (Лівобережжя), «Новоросія» (Південь, засн. за Катерини II), «Південно-Західний край» (Правобережжя). Під Австрією: «Королівство Галичини та Лодомерії» — офіційна назва. Галичина мала автономію, Буковина — окремий коронний край.

На НМТ

Бачиш «Галичина» або «Буковина» як окрему територію? Це XIX ст. під Австрією. Бачиш «Малоросія» — це Наддніпрянщина під Росією. Збруч — кордон між двома імперіями.

🗺

Українські держави 1917–1921

УНР, ЗУНР, Гетьманат

▼

Ключові ознаки на карті

УНР (1917–1920): центр і схід, столиця Київ. Голова Центральної Ради — М. Грушевський. Гетьманат Скоропадського (квітень–грудень 1918): та сама територія, але під владою гетьмана за підтримки Німеччини. ЗУНР (1918–1919): Галичина, столиця Львів (потім Станіслав/Івано-Франківськ). Президент — Є. Петрушевич. Акт Злуки (22.01.1919): символічне об'єднання УНР та ЗУНР на Софійській площі у Києві.

Хронологія на карті

1917–1918: УНР займає Наддніпрянщину. 1918 (листопад): ЗУНР утворюється в Галичині. 1919: Акт Злуки, але реально дві армії діють окремо. 1920: Варшавський договір Петлюри з Польщею — Галичина відходить Польщі. Карпатська Україна (1939): Закарпаття, столиця Хуст — проіснувала лише один день.

На НМТ

Якщо на карті дві окремі українські території (схід і захід) з різними назвами — це УНР і ЗУНР 1918–1919 рр. Акт Злуки — 22 січня 1919 р. (День Соборності).

🗺

Голодомор 1932–1933: географія

Найбільш постраждалі регіони

▼

Ключові ознаки на карті

Найбільш постраждалі: Харківська, Київська, Дніпропетровська, Полтавська, Вінницька області — найродючіші землі (Лісостеп і Степ). «Чорні дошки» — списки сіл, які не виконали план хлібозаготівель (позбавлялись товарів). Масштаб: від 3,5 до 7 млн загиблих. Галичина (під Польщею) НЕ постраждала.

Деталі на карті

На картах Голодомору зазвичай темніший колір = більші втрати. Найтемніші зони — центральна та східна Україна. Важливо: Кубань (Росія) також постраждала — там жило багато українців. Західна Україна під Польщею на карті виділена окремо (не постраждала).

На НМТ

Голодомор — геноцид українського народу. На карті шукай градієнт втрат. Західна Україна (Галичина) була під Польщею і не постраждала — це часта підказка для визначення періоду.

🗺

Друга світова війна: окупація та визволення (1941–1944)

Лінії фронтів, окупація, партизани

▼

Ключові ознаки на карті

1941: стрілки вермахту зі заходу на схід — блискавична окупація. До кінця 1941 р. майже вся Україна окупована. Бабин Яр (29–30.09.1941): масове знищення євреїв під Києвом. 1943–1944: стрілки Червоної армії зі сходу на захід — визволення. Ключові операції: Битва за Дніпро (осінь 1943), визволення Києва (6.11.1943), Корсунь-Шевченківська операція (1944), визволення Криму (1944). УПА діяла на Волині та в Галичині (1942–1954).

Зміни кордонів після війни

1939: пакт Молотова–Ріббентропа — СРСР приєднав Західну Україну (Галичину, Волинь). 1940: приєднання Буковини та частини Бессарабії від Румунії. 1945: Закарпаття приєднано від Чехословаччини. Результат: вперше майже всі українські етнічні землі в одній державі (УРСР).

На НМТ

Стрілки зі заходу на схід = 1941 (окупація). Стрілки зі сходу на захід = 1943–1944 (визволення). Битва за Дніпро — одна з найбільших операцій війни. Якщо бачиш «Райхскомісаріат Україна» — це період німецької окупації 1941–1944.

🗺

Сучасна Україна: від 1991 до сьогодні

Кордони, Крим, Донбас

▼

Ключові ознаки на карті

24.08.1991: Акт проголошення незалежності. 01.12.1991: Всеукраїнський референдум — 90,32% «за» незалежність (навіть у Криму — 54%). Кордони: 24 області + АР Крим + Київ і Севастополь (міста зі спеціальним статусом). Площа: 603 700 км² — найбільша країна Європи (без РФ). Сусіди: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Білорусь, Росія.

Зміни на карті після 2014

2014: анексія Криму Росією (не визнана світом), початок війни на Донбасі — окупація частин Донецької та Луганської областей. 2022: повномасштабне вторгнення РФ. На сучасних картах окуповані території зазвичай позначені штрихуванням або іншим кольором. Лінія зіткнення змінювалась протягом 2022–2024 рр.

На НМТ

Карта незалежної України — 24 області + АР Крим. Референдум 1991 р.: абсолютна більшість у ВСІХ областях проголосувала за незалежність. Будапештський меморандум (1994) — Україна відмовилась від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки.

📰 Як розпізнати період за плакатом

💡

Алгоритм аналізу плакатів на НМТ

Як визначити період та подію

▼

Крок за кроком

1. Мова та шрифт: дореволюційна орфографія (ъ, i) = до 1917. Кирилиця радянська = СРСР.
2. Символіка: тризуб = УНР/незалежна Україна. Серп і молот = СРСР. Свастика = нацисти.
3. Стиль: авангард = 1920-ті. Соцреалізм (мускулисті робітники) = 1930–50-ті.
4. Гасла: "П'ятирічку за 4 роки" = індустріалізація 1930-х. "За Родину" = ВВВ.
5. Кольори: червоне + чорне = конструктивізм 1920-х. Помаранчевий = 2004. Синьо-жовте = національний рух.

Приклад завдання

На плакаті зображено робітника з молотом на тлі заводу, напис "Виконаємо план!" червоними літерами. → Радянська індустріалізація 1930-х. Ключові маркери: соцреалістичний стиль, промислова тематика, гасло про план.

На НМТ

Спочатку визнач мову і символіку — це відсіє 50% варіантів. Потім шукай стиль і гасла. Не забувай: один плакат може містити кілька підказок із різних категорій.

🔎

Карикатури на НМТ — алгоритм аналізу

Символи, підписи, контекст

▼

Алгоритм аналізу карикатури

1. Підпис і дата: прочитай текст під карикатурою або на ній — часто є пряма вказівка на подію.
2. Персонажі: хто зображений? Шукай характерні риси (вуса Сталіна, лисина Хрущова, корона = монарх).
3. Символи: ведмідь = Росія; орел = Австрія/Німеччина; лев = Британія або Галичина; серп і молот = СРСР; дядько Сем = США.
4. Перебільшення: що саме перебільшено? Це і є головна ідея автора.
5. Контекст: яка міжнародна ситуація на момент створення? Які події відбувалися?

Приклад

Карикатура: великий ведмідь сидить на маленькій людині з тризубом, напис "Братська допомога". → Критика російського імперіалізму щодо України. Ведмідь = Росія. Тризуб = Україна. Іронія в підписі вказує на примусовий характер "допомоги".

На НМТ

Карикатури часто з'являються в завданнях на аналіз джерел. Завжди починай з підпису — він дає найбільше інформації. Якщо підпису немає, визнач персонажів за символами і контекстом епохи.

📰 Газети та періодика

📰

"Зоря Галицька" (1848)

Перша україномовна газета в Галичині

▼

Деталі

Орган Головної Руської Ради під час "Весни народів" 1848 р. Перша легальна україномовна газета в Австрійській імперії. Виходила у Львові. Редактор — Антін Павенцький. Друкувала матеріали про права русинів (українців), вимоги до австрійського уряду щодо поділу Галичини на українську та польську частини. Припинила існування 1857 р.

Контекст

"Весна народів" 1848 р. — хвиля революцій у Європі. Українці Галичини вперше отримали можливість легально видавати газету рідною мовою. Головна Руська Рада — перша українська політична організація в Австрії, створена у Львові у травні 1848 р.

На НМТ

Якщо в завданні згадується перша українська газета в Галичині або "Весна народів" і українська преса — це "Зоря Галицька". Не плутай з "Зорею" (1880–1897) — це інше видання.

📰

"Основа" (1861–1862)

Перший україномовний журнал у Петербурзі

▼

Деталі

Літературно-науковий щомісячний журнал. Видавався у Петербурзі — це важливо, бо в самій Наддніпрянщині українська преса була заборонена. Засновники: В. Білозерський (редактор), П. Куліш, М. Костомаров — колишні члени Кирило-Мефодіївського братства. Вийшло 12 номерів. Закрився через фінансові труднощі та посилення цензури напередодні Валуєвського циркуляру (1863).

Що друкували

Останні твори Шевченка (помер у 1861), статті Костомарова "Дві руські народності" (обґрунтування окремішності українців від росіян), проза Марко Вовчок, етнографічні матеріали, фольклор.

На НМТ

"Основа" = Петербург + Куліш + Костомаров + Шевченко + 1861. Якщо питають про перший україномовний журнал у Російській імперії — це саме "Основа". Не плутай із газетами Галичини!

📰

"Діло" (1880–1939)

Найвпливовіша укр. газета Галичини

▼

Деталі

Щоденна газета у Львові. Орган народовців — проукраїнської течії в Галичині. Виходила понад 59 років — найдовше серед усіх українських газет того періоду. Головні редактори: В. Барвінський (засновник), І. Белей, Л. Цегельський. Газета підтримувала ідею самостійної української держави, боролася проти полонізації. Закрита після радянської окупації Львова у 1939 р.

Значення

"Діло" було головним рупором українського національного руху в Галичині. Тут публікувалися новини про діяльність українських партій (УНДП, УСДП), парламентські дебати, культурне життя. Газета формувала українську політичну думку протягом трьох поколінь.

На НМТ

Якщо в завданні згадується найвпливовіша або найдовше існуюча газета Галичини, щоденна газета народовців у Львові — це "Діло". Запам'ятай: "Діло" = Львів = народовці = 1880–1939.

📰

"Літературно-науковий вісник" (1898–1932)

Грушевський, Франко. Львів/Київ

▼

Деталі

Заснований М. Грушевським та І. Франком. Головний літературно-науковий журнал. Унікальність: об'єднав письменників Наддніпрянщини та Галичини на одній платформі. 1907–1914 — виходив також у Києві (редактор Грушевський). 1914–1917 — перерва через війну. 1922–1932 — відновлений Д. Донцовим у Львові під назвою "Вісник" із націоналістичним спрямуванням.

Хто друкувався

І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська, В. Винниченко — всі провідні українські письменники початку XX ст. Журнал також публікував наукові статті з історії, філософії, соціології.

На НМТ

ЛНВ = Грушевський + Франко + об'єднання Наддніпрянщини та Галичини. Якщо питають, який журнал з'єднав літературне життя двох частин України — це ЛНВ. Зверни увагу: після 1922 р. Донцов змінив напрям журналу на націоналістичний.

📰

"Рада" (1906–1914)

Перша щоденна українська газета в Наддніпрянщині

▼

Деталі

Щоденна громадсько-політична газета, видавалася у Києві. Стала можливою після скасування Емського указу внаслідок революції 1905 р. та Маніфесту 17 жовтня. Засновник і видавець — Є. Чикаленко (меценат українського руху). Редактори: Ф. Матушевський, А. Ніковський. Газета була органом Товариства українських поступовців (ТУП). Висвітлювала політичне, культурне та економічне життя українців у Російській імперії.

Значення

"Рада" — перша щоденна україномовна газета на території підросійської України. До 1905 р. українська преса тут була повністю заборонена (Валуєвський циркуляр 1863, Емський указ 1876). Газета стала символом часткового здобуття свободи слова. Закрита з початком Першої світової війни у 1914 р.

На НМТ

Якщо в завданні питають про першу щоденну українську газету в Наддніпрянщині або газету після скасування Емського указу — це "Рада". Ключовий зв'язок: революція 1905 → Маніфест 17 жовтня → скасування заборон → газета "Рада".

📰

"Нова Рада" (1917–1919)

Газета доби Центральної Ради

▼

Деталі

Щоденна газета, видавалася у Києві після Лютневої революції 1917 р. Фактично продовження газети "Рада". Видавець — Є. Чикаленко. Підтримувала Українську Центральну Раду та ідею автономії/незалежності України. Публікувала тексти Універсалів ЦР. Серед авторів — С. Єфремов, Д. Дорошенко, А. Ніковський. Закрита більшовиками у 1919 р. після остаточного захоплення Києва.

Контекст

1917–1919 — бурхливий період Української революції. "Нова Рада" була головним друкованим органом, який інформував населення про діяльність Центральної Ради, проголошення Універсалів, створення УНР. Газета відображала погляди помірковано-демократичної інтелігенції.

На НМТ

"Нова Рада" = Центральна Рада + 1917–1919. Якщо в джерелі згадується ця газета — подія точно відбувається у період Української революції. Не плутай з "Радою" (1906–1914) — це попередниця, але інша епоха.

📌 Агітаційні плакати за епохами

📌

Перша світова війна (1914–1918)

Українські Січові Стрільці, мобілізація

▼

Ознаки на НМТ

Плакати УСС (Українських Січових Стрільців) — лев (символ Галичини), тризуб. Австрійські мобілізаційні плакати німецькою. Російські — "За віру, царя та вітчизну". Стиль — реалістичний або модерн (сецесія). Часто зображували воїна-лицаря або козака як символ боротьби.

Приклад

Плакат із зображенням козака в стрілецькій формі з написом "Хто з нами — ставай до стрілецького куреня!" → Агітація УСС, Галичина, 1914–1918. Козак + лев + тризуб = українська військова формація в складі австрійської армії.

На НМТ

Якщо на плакаті поєднуються українська символіка (тризуб, лев) і австрійський контекст — це УСС періоду Першої світової. Головна підказка: лев = Галичина, а Галичина була під Австрією.

📌

Українська революція (1917–1921)

УНР, ЗУНР, більшовики

▼

Ознаки на НМТ

Плакати УНР: тризуб, синьо-жовта символіка, гасла про волю. Більшовицькі: червона зірка, робітники. ЗУНР: лев на синьому тлі, тризуб. Гетьманат Скоропадського: тризуб у стилі "Білетів Державної скарбниці". Директорія: козацька тематика.

Приклад

Плакат із тризубом, написом "Слава Україні!" та зображенням козака з шаблею → Агітація УНР/Директорії (1918–1920). Козацька символіка + тризуб + гасла про свободу = український національний рух.

На НМТ

Головне — відрізнити сторони: тризуб + синьо-жовте = УНР; червона зірка = більшовики; лев + тризуб на заході = ЗУНР. Якщо бачиш "грошову" символіку з тризубом — можливо, це період Гетьманату або УНР (банкноти як джерело).

📌

Радянська індустріалізація та колективізація (1920–1930-ті)

"П'ятирічку за 4 роки!"

▼

Ознаки на НМТ

Стиль конструктивізм: геометричні форми, червоне + чорне. Робітники з інструментами. Заводи, домни. Антирелігійні плакати. Колгоспні плакати з комбайнами та "щасливими" селянами. Ключові гасла: "П'ятирічку за 4 роки!", "Геть неграмотність!", "Всі до колгоспу!".

Приклад

Плакат із зображенням трактора на полі, щасливих колгоспників і написом "Колгосп — шлях до заможного життя!" → Колективізація, кінець 1920-х – початок 1930-х. Іронія: на фоні цієї пропаганди відбувався Голодомор 1932–1933.

На НМТ

Радянські плакати 1920–30-х — це завжди пропаганда. На НМТ можуть попросити визначити, чи відповідав плакат реальності. Відповідь: ні. Плакат показує ідеал, а реальність — розкуркулення, примусова колективізація, голод.

📌

Друга світова війна (1939–1945)

"Батьківщина-мати кличе!", "Все для фронту!"

▼

Ознаки на НМТ

Радянські: червона зірка, солдати, гасла "За Родину!". Нацистські: "Новий порядок", свастика, пропаганда "звільнення від більшовизму". УПА: тризуб, антинацистська та антирадянська агітація, гасло "Україна без окупантів!".

Приклад

Плакат із жінкою, яка кличе юнаків на роботу до Німеччини, з обіцянкою "гарного життя" → Нацистська пропаганда, набір остарбайтерів (1942–1944). Реальність: примусова праця в нелюдських умовах.

На НМТ

Три сторони = три типи плакатів. Визнач символіку: червона зірка = СРСР, свастика = нацисти, тризуб без зірок = УПА/ОУН. Якщо плакат обіцяє "нове життя" під час окупації — це нацистська пропаганда.

📌

Відлига та застій (1950–1980-ті)

Космос, мир, праця

▼

Ознаки на НМТ

Космічна тематика (Гагарін, ракети). "Миру — мир!". Плакати про дружбу народів СРСР. Стиль стає м'якшим, більше кольорів, менше агресивності. Плакати на тему Олімпіади-80 (ведмедик). Антиамериканська агітація ("Дядько Сем" з бомбою).

Приклад

Плакат із космонавтом і написом "Слава радянській науці!" на тлі ракети → Хрущовська відлига або ранній застій (1957–1970-ті). Космічна гонка = ключова тема пропаганди після запуску Супутника (1957) та польоту Гагаріна (1961).

На НМТ

Космос на плакаті = кінець 1950-х – 1960-ті. "Дружба народів" і м'які тони = 1960–70-ті. Олімпійська символіка = 1980. Якщо бачиш "голуба миру" — це теж цей період (рух за мир).

📌

Незалежність та сучасність (1991–)

Синьо-жовта символіка, євроінтеграція

▼

Ознаки на НМТ

Державна символіка: тризуб, синьо-жовтий прапор. Помаранчева революція (2004): помаранчевий колір. Революція Гідності (2013–14): "Євромайдан", прапори ЄС. 2022: "Слава Україні!", символіка ЗСУ, соняшник як символ спротиву. Стиль — сучасний графічний дизайн, інтернет-мистецтво.

Приклад

Плакат із жовто-блакитним прапором і зірками ЄС, написом "Україна — це Європа" → Євромайдан, 2013–2014. Поєднання української та європейської символіки — головна ознака цього періоду.

На НМТ

Помаранчевий = 2004, зірки ЄС = 2013–2014, соняшник + ЗСУ = 2022. Кожен із цих періодів має унікальну візуальну символіку, яку легко розпізнати. На НМТ зазвичай дають плакати з яскравими ознаками.

Стародавня історія України

IV — сер. III тис. до н.е.Розселення племен трипільської та середньостогівської культур▼

Контекст

Трипільська культура — одна з найдавніших землеробських культур Європи. Середньостогівська — скотарська культура степової зони.

VIII — VI ст. до н.е.Велика грецька колонізація▼

Контекст

Заснування грецьких міст-колоній на узбережжі Чорного моря: Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра.

V — VII ст.Велике розселення слов'ян▼

Контекст

Слов'янські племена розселилися на великих територіях Європи, зокрема на землях сучасної України.

Русь-Україна

860Похід Аскольда на Константинополь▼

Контекст

Укладення першого відомого договору Русі з Візантією. Перша згадка Русі у візантійських джерелах.

882Об'єднання північних та південних руських земель Олегом▼

Контекст

Олег об'єднав Київ і Новгород, зробив Київ столицею. Початок державності.

907, 911, 941, 944Походи князів на Константинополь▼

Контекст

Договори Русі з Візантією. Торговельні привілеї для руських купців у Константинополі.

988Запровадження християнства як державної релігії▼

Контекст

Володимир Великий прийняв християнство з Візантії. Масове хрещення в Дніпрі. Десятинна церква.

1019 — 1054Князювання Ярослава Мудрого в м. Київ▼

Контекст

"Руська правда", Софійський собор, Золоті ворота. Династичні шлюби з Європою. Розквіт Київської Русі.

1036Розгром печенігів князем Ярославом Мудрим▼

Контекст

Остаточна перемога над печенігами під Києвом. На честь цієї перемоги закладено Софійський собор.

1097Любецький з'їзд (снем) князів▼

Контекст

"Кожен хай тримає отчину свою." Юридичне закріплення роздробленості. Спроба припинити міжусобиці.

1113Укладення «Повісті минулих літ»; початок правління Володимира Мономаха▼

Контекст

Літопис Нестора — найважливіше джерело з історії Київської Русі. Мономах — один з найвидатніших князів.

1187Перша згадка назви «Україна»; створення «Слова о полку Ігоревім»▼

Контекст

У Київському літописі: "за ним же Україна много постона". «Слово о полку Ігоревім» — пам'ятка давньоруської літератури.

Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала

1199Утворення Галицько-Волинської держави▼

Контекст

Роман Мстиславич об'єднав Галичину та Волинь. Продовження української державності після ослаблення Києва.

1223Битва біля р. Калка▼

Контекст

Перше зіткнення руських князів з монголами. Поразка об'єднаного русько-половецького війська.

1238 — 1264Правління Данила Романовича▼

Контекст

Розквіт Галицько-Волинського князівства. Заснування Львова. Дипломатичні зв'язки з Європою.

1240Захоплення м. Київ монголами▼

Контекст

Хан Батий знищив Київ. Кінець Київської Русі як єдиної держави. Занепад міст.

1245Битва біля м. Ярослав; поїздка Данила Романовича в Золоту Орду▼

Контекст

Перемога Данила під Ярославом завершила боротьбу за Галичину. Поїздка в Орду — визнання залежності.

1253Коронування Данила Романовича▼

Контекст

Єдиний український правитель з титулом короля. Дорогичин. Визнання папою Інокентієм IV.

Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV — першій половині XVI ст. Кримське ханство

1362Битва біля р. Сині Води▼

Контекст

Литовський князь Ольгерд розбив татар. Українські землі перейшли під владу Литви.

1385Укладення Кревської унії▼

Контекст

Династична унія Литви та Польщі. Литовський князь Ягайло став польським королем.

40-і рр. XV ст.Утворення Кримського ханства▼

Контекст

Відокремлення від Золотої Орди. Столиця — Бахчисарай. Постійна загроза для українських земель.

1478Визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії▼

Контекст

Кримське ханство стало васалом Османської імперії, що посилило загрозу для українських земель.

1489Перша згадка про козаків у літописних джерелах▼

Контекст

Початок формування козацтва як окремої соціальної верстви на українських землях.

1514Битва під Оршею, розгром війська московитів▼

Контекст

Перемога литовсько-польського війська під командуванням Костянтина Острозького.

Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

1556 — 1561Створення Пересопницького Євангелія▼

Контекст

Переклад Євангелія тогочасною українською мовою. На цій книзі складають присягу президенти України.

1556Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі▼

Контекст

Дмитро Вишневецький (Байда) заснував укріплення на острові Мала Хортиця. Початок організованого козацтва.

1569Люблінська унія; утворення Речі Посполитої▼

Контекст

Литва + Польща = Річ Посполита. Українські землі перейшли під владу Польщі. Полонізація та окатоличення.

1586Утворення першої братської (слов'яно-греко-латинської) школи у м. Львів▼

Контекст

Братські школи стали центрами освіти та захисту православ'я від полонізації та окатоличення.

1596Берестейська унія; утворення УГКЦ▼

Контекст

Частина православних єпископів визнала владу Папи. Утворення греко-католицької церкви. Розкол українського суспільства.

Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

1618Похід козаків під проводом гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного на Москву▼

Контекст

Козаки на чолі з Сагайдачним допомогли Польщі у поході на Москву. Козацтво заявило про себе як потужну військову силу.

1621Хотинська битва▼

Контекст

Козаки Сагайдачного допомогли полякам зупинити турецьку армію. Козацтво стало визнаною військовою силою.

1625Куруківська угода▼

Контекст

Угода між козаками та Річчю Посполитою після повстання Жмайла. Козацький реєстр 6 000 осіб.

1632"Пункти для заспокоєння руського народу"; утворення Київської колегії▼

Контекст

Легалізація православної церкви. Київська колегія (пізніше Києво-Могилянська академія) — перший вищий навчальний заклад.

1637 — 1638Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні▼

Контекст

Козацькі повстання проти Речі Посполитої. Поразка повстанців. "Ординація Війська Запорозького" 1638 р. — обмеження козацьких прав.

Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького

1648Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви▼

Контекст

Три перемоги Хмельницького. Утворення Гетьманщини. Столиця — Чигирин.

Битви 1648

Жовті Води (травень) → Корсунь (травень) → Пилявці (вересень)

1649Зборівська битва, Зборівський договір▼

Контекст

Козацький реєстр 40 000. Гетьман отримав владу над Київським, Брацлавським, Чернігівським воєводствами.

1651Берестецька битва, Білоцерківський договір▼

Контекст

Найбільша битва XVII ст. в Європі. Зрада кримського хана. Білоцерківський договір — скорочення козацьких прав.

1652Батозька битва▼

Контекст

Перемога козаків Хмельницького над польським військом. Відновлення Зборівських умов.

1653Жванецька облога, Кам'янецький договір▼

Контекст

Облога польського табору під Жванцем. Кам'янецький договір між Польщею та Кримським ханством.

1654Переяславська рада, "Березневі статті"▼

Контекст

Березневі статті — союз з Московією. Автономія Гетьманщини. НЕ "возз'єднання"!

1656Московсько-польське Віленське перемир'я▼

Контекст

Перемир'я між Московією та Річчю Посполитою без участі козаків. Порушення Березневих статей.

Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

1658Гадяцький договір▼

Контекст

Гетьман Виговський уклав договір з Польщею. "Руське князівство" як третій рівноправний суб'єкт Речі Посполитої.

1659Конотопська битва▼

Контекст

Перемога козаків гетьмана Виговського та кримських татар над московським військом.

1667Андрусівське перемир'я▼

Контекст

Поділ України по Дніпру: Лівобережжя — Москві, Правобережжя — Польщі. Київ — виняток (Москві).

1669Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії▼

Контекст

Гетьман Дорошенко визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною.

1681Бахчисарайський мирний договір▼

Контекст

Мирний договір між Московією, Османською імперією та Кримським ханством. Визнання поділу України.

1686"Вічний мир" між московським царством і Річчю Посполитою▼

Контекст

Підтвердження поділу України по Дніпру. Підпорядкування Київської митрополії московському патріархатові.

Українські землі наприкінці XVII — в першій пол. XVIII ст.

1708Українсько-шведський союз, зруйнування Батурина▼

Контекст

Мазепа уклав союз з Карлом XII. Меншиков знищив гетьманську столицю Батурин.

1709Зруйнування Чортомлицької Січі; Полтавська битва▼

Контекст

Мазепа + Карл XII проти Петра I. Поразка. Знищення Чортомлицької Січі. Обмеження автономії.

1710Конституція Пилипа Орлика▼

Контекст

Одна з перших конституцій у Європі. Розподіл влади, козацький парламент. Не діяла на практиці.

1713Ліквідація козацтва на Правобережній Україні▼

Контекст

Польща ліквідувала козацький устрій на Правобережжі після поразки у Північній війні.

1734Заснування Нової (Підпільненської) Січі▼

Контекст

Козаки повернулися з-під протекторату Криму та заснували Нову Січ на р. Підпільна.

Українські землі в другій половині XVIII ст.

1764Остаточна ліквідація гетьманства▼

Контекст

Катерина II скасувала посаду гетьмана. Останній гетьман — Кирило Розумовський. Малоросійська колегія.

1768Коліївщина▼

Контекст

Гайдамацьке повстання на Правобережній Україні. Ватажки — Максим Залізняк та Іван Ґонта.

1775Остаточна ліквідація Запорозької Січі▼

Контекст

Катерина II знищила Січ після перемоги над Туреччиною. Кінець козацької вольності.

1780 — 1782Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії▼

Контекст

Реформи Йосипа II. Скасування особистої залежності селян в Австрійській імперії.

1783Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України▼

Контекст

Указ Катерини II про заборону переходу селян. Остаточне закріпачення на Лівобережжі.

1783Підкорення російською імперією Кримського ханства▼

Контекст

Анексія Криму Російською імперією. Ліквідація Кримського ханства.

Українські землі у складі російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

1798Вихід друком "Енеїди" Івана Котляревського▼

Контекст

Перший твір нової української літератури. Початок національного відродження.

Грудень 1825 — січень 1826Повстання Чернігівського полку▼

Контекст

Повстання декабристів на Чернігівщині. Сергій Муравйов-Апостол, Михайло Бестужев-Рюмін.

1828Ліквідація Задунайської Січі▼

Контекст

Козаки Задунайської Січі перейшли на бік Росії під час російсько-турецької війни. Січ ліквідована.

1830 — 1831Польське визвольне повстання▼

Контекст

Листопадове повстання поляків проти Російської імперії. Мало вплив на становище українських земель.

1840Перше видання "Кобзаря" Т. Шевченка▼

Контекст

Перший збірник Тараса Шевченка. Символ українського національного духу.

1846 — 1847Діяльність Кирило-Мефодіївського братства▼

Контекст

Перша укр. політична організація. Шевченко, Костомаров, Куліш. Ідеї рівності слов'ян, скасування кріпацтва.

Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — в першій пол. XIX ст.

1816Створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків▼

Контекст

Початок організованого культурного руху серед галицького духовенства.

1833 — 1837Діяльність "Руської трійці"▼

Контекст

Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Національне відродження в Галичині.

1837Видання "Русалки Дністрової"▼

Контекст

Перший літературний альманах "Руської трійці" народною мовою. Більшість тиражу конфіскована.

1848Скасування панщини в Галичині; створення Головної Руської Ради; газета «Зоря Галицька»▼

Контекст

"Весна народів". Скасування панщини. Головна Руська Рада — перша українська політична організація в Галичині. Перша українськомовна газета.

Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

1805Відкриття університету в Харкові▼

Контекст

Перший університет на території Наддніпрянської України. Заснований за ініціативою В. Каразіна.

1834Відкриття університету в Києві▼

Контекст

Університет Св. Володимира (нині КНУ ім. Шевченка). Став центром наукового та культурного життя.

1839Ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі▼

Контекст

Примусове "возз'єднання" греко-католиків з православною церквою на Правобережній Україні.

Українські землі у складі російської імперії в другій половині XIX ст.

19 лютого 1861Царський маніфест про скасування кріпосного права в російській імперії▼

Контекст

Маніфест Олександра II. На практиці селяни мусили викуповувати землю 49 років.

1863Валуєвський циркуляр▼

Контекст

"Малоросійської мови не було, нема і бути не може." Заборона друку шкільних та релігійних книг.

1863 — 1864Польське національно-визвольне повстання▼

Контекст

Січневе повстання поляків проти Російської імперії. Використано як привід для Валуєвського циркуляру.

1876Емський указ▼

Контекст

Повна заборона друку та ввезення українських книг. Жорсткіший за Валуєвський циркуляр.

На НМТ

1863 = Валуєвський (частковий), 1876 = Емський (повний). Не плутай!

Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій пол. XIX ст.

1868Створення у Львові товариства "Просвіта"▼

Контекст

Культурно-освітнє товариство для поширення освіти серед українського населення Галичини.

1873Створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка▼

Контекст

Пізніше реорганізоване в Наукове товариство ім. Т. Шевченка (від 1892 р.) — фактично українська академія наук.

1890Створення Русько-української радикальної партії▼

Контекст

Перша українська політична партія. Засновники: Франко, Павлик. У Галичині.

1899Створення Української Національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії▼

Контекст

Розвиток українського політичного руху в Галичині. УНДП стала найвпливовішою українською партією.

Культура України в другій половині XIX – початку XX ст.

1865Відкриття Новоросійського університету▼

Контекст

Університет в Одесі. Став важливим науковим центром Південної України.

1875Відкриття Чернівецького університету▼

Контекст

Університет на Буковині у складі Австро-Угорщини. Центр освіти для українців та румунів.

Українські землі у складі російської імперії в 1900 – 1914 рр.

1900Утворення Революційної української партії (РУП)▼

Контекст

Перша українська політична партія в Наддніпрянській Україні. Засновники: Д. Антонович, М. Русов та ін.

1905Створення першої в Наддніпрянській Україні "Просвіти"▼

Контекст

На хвилі революції 1905 р. з'явилася можливість створити культурно-освітні товариства в Наддніпрянщині.

1908Створення Товариства українських поступовців (ТУП)▼

Контекст

Міжпартійне об'єднання українських діячів Наддніпрянщини. Ліберально-демократична організація.

Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900 – 1914 рр.

1900Обрання Андрея Шептицького митрополитом УГКЦ▼

Контекст

Шептицький очолював УГКЦ до 1944 р. Видатний церковний та громадський діяч.

1907Впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків▼

Контекст

Українці отримали можливість обирати депутатів до австрійського парламенту.

Україна в роки Першої світової війни

Серпень 1914Утворення Головної української ради, легіону УСС, Союзу визволення України▼

Контекст

Головна українська рада — політичний центр українців Галичини. УСС — перший український військовий підрозділ. СВУ — пропагандистська організація.

1914Галицька битва▼

Контекст

Одна з найбільших битв Першої світової війни. Російська армія зайняла Галичину.

1915Утворення Загальної української ради▼

Контекст

Об'єднаний представницький орган українців Австро-Угорщини у Відні.

1916Брусиловський прорив▼

Контекст

Наступ російської армії генерала Брусилова. Бої на українських землях.

Початок Української революції

Березень 1917Утворення Української Центральної Ради (УЦР)▼

Контекст

Голова — М. Грушевський. Після Лютневої революції в Росії. Центральний орган українського руху.

Квітень 1917Всеукраїнський Національний конгрес▼

Контекст

Обрання Грушевського головою УЦР. Затвердження курсу на автономію України.

Червень 1917І Універсал УЦР▼

Контекст

Проголошення автономії України.

Липень 1917ІІ Універсал УЦР▼

Контекст

Компроміс з Тимчасовим урядом. Україна в складі Росії.

Листопад 1917ІІІ Універсал УЦР▼

Контекст

Проголошення Української Народної Республіки (УНР). Після більшовицького перевороту в Петрограді.

9 (22) січня 1918IV Універсал УЦР, проголошення незалежності УНР▼

Контекст

Проголошення повної незалежності УНР від Росії.

Січень 1918Бій біля станції Крути▼

Контекст

Бій студентів та юнкерів з більшовицькими військами Муравйова. Героїчна сторінка боротьби за незалежність.

Січень (лютий) 1918Берестейський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу▼

Контекст

Перший міжнародний договір УНР. Визнання незалежності України Центральними державами.

Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення незалежності

29 квітня 1918Державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського▼

Контекст

Гетьман Скоропадський проголосив Українську Державу. Підтримка Німеччини. Консервативний курс.

1 листопада 1918"Листопадовий зрив" у Львові▼

Контекст

Збройне повстання українців у Львові. Встановлення української влади в Східній Галичині.

13 листопада 1918Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)▼

Контекст

Українська Національна Рада проголосила утворення ЗУНР на землях Східної Галичини, Буковини та Закарпаття.

Листопад 1918Заснування Української академії наук▼

Контекст

Заснована за гетьманату Скоропадського. Першим президентом став В. Вернадський.

14 листопада 1918Утворення Директорії▼

Контекст

Повалення гетьманату Скоропадського. Директорія УНР на чолі з В. Винниченком. Відновлення республіканського ладу.

22 січня 1919Проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР▼

Контекст

Об'єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. День Соборності.

Грудень 1919 — травень 1920Перший "Зимовий похід" військ УНР▼

Контекст

Рейд армії УНР по тилах більшовиків та денікінців. Командир — генерал М. Омельянович-Павленко.

Квітень 1920Варшавська Угода▼

Контекст

Союз Петлюри з Пілсудським. Військова угода проти більшовиків. Ціна — визнання Польщею Галичини.

Березень 1921Ризький мирний договір▼

Контекст

Польща та більшовицька Росія поділили Україну. Галичина, Волинь — Польщі. Решта — УСРР.

1921Утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)▼

Контекст

Перша спроба створити незалежну від Москви українську православну церкву. Митрополит Василь Липківський.

Листопад 1921Другий "Зимовий похід" армії УНР▼

Контекст

Останній великий рейд армії УНР по тилах більшовиків. Поразка та інтернування.

Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні

1921 — 1923Масовий голод в Україні▼

Контекст

Голод внаслідок воєнного комунізму та продрозкладки. Південні губернії постраждали найбільше.

1922Входження УСРР до складу СРСР▼

Контекст

УСРР стала однією з "засновниць" СРСР. Формально зберігала суверенітет, фактично — підпорядкована Москві.

1923Початок політики "українізації" / "коренізації" в УСРР▼

Контекст

Політика сприяння українській мові та культурі. Олександр Шумський, Микола Скрипник. Розквіт "Розстріляного відродження".

1925Проголошення курсу на індустріалізацію▼

Контекст

Курс на прискорену індустріалізацію СРСР. Будівництво нових промислових підприємств в Україні.

Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні

1928/1929 — 1932Перша п'ятирічка▼

Контекст

Форсована індустріалізація. Будівництво Дніпрогесу, нових заводів та фабрик.

1928Судовий процес у Шахтинській справі▼

Контекст

Показовий процес проти "шкідників". Початок масових репресій проти технічної інтелігенції.

1929Початок насильницької колективізації▼

Контекст

Примусове об'єднання селянських господарств у колгоспи. Розкуркулення. Масовий спротив селянства.

1930Судовий процес у справі Спілки визволення України (СВУ)▼

Контекст

Сфабрикований процес проти української інтелігенції. Розгром "українізації".

1932 — 1933Голодомор в Україні▼

Контекст

Штучний голод. 4–7 млн загиблих. Примусова колективізація, вилучення зерна, "чорні дошки". Визнаний геноцидом.

1934Перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва▼

Контекст

Київ знову став столицею України після 15 років перебування столиці в Харкові.

1937Ухвалення Конституції УРСР▼

Контекст

"Сталінська конституція" УРСР. Декларативні права і свободи на фоні масових репресій.

1937 — 1938"Великий терор"▼

Контекст

Масові репресії. Розстріли, заслання, знищення "ворогів народу". В Україні — знищення національної еліти.

Західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1918–1939)

1920Підписання Бессарабського протоколу▼

Контекст

Визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії.

1923Визнання Антантою входження Східної Галичини до Польщі; саморозпуск уряду ЗУНР▼

Контекст

Рада послів Антанти визнала суверенітет Польщі над Східною Галичиною. Кінець ЗУНР де-юре.

1925Утворення Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО)▼

Контекст

Найвпливовіша легальна українська партія в міжвоєнній Польщі. Курс на легальну боротьбу за права українців.

1929Утворення ОУН▼

Контекст

Організація українських націоналістів. Заснована у Відні. Перший голова — Євген Коновалець.

1930Проведення польською владою акції "пацифікації"▼

Контекст

Масові репресії проти українського населення Галичини. Каральні акції польської влади.

1938Надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-Словачини▼

Контекст

Після Мюнхенської угоди Підкарпатська Русь отримала автономію. Президент — Августин Волошин.

15 березня 1939Проголошення незалежності Карпатської України▼

Контекст

Проголошення незалежності тривало один день. Угорщина окупувала Карпатську Україну.

Україна в роки Другої світової війни

23 серпня 1939Радянсько-німецький пакт про ненапад ("пакт Молотова-Ріббентропа")▼

Контекст

Таємний протокол: поділ Європи. СРСР приєднав Західну Україну (вересень 1939).

1 вересня 1939Початок Другої світової війни▼

Контекст

Напад Німеччини на Польщу. Початок найбільшого збройного конфлікту в історії.

17 вересня 1939Вторгнення Червоної армії на територію Західної України▼

Контекст

СРСР приєднав Західну Україну згідно з пактом Молотова-Ріббентропа. Радянізація краю.

Червень 1940Вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини▼

Контекст

СРСР окупував Бессарабію та Буковину. Частина цих земель увійшла до УРСР.

22 червня 1941Напад Німеччини на СРСР▼

Контекст

Початок німецько-радянської війни. Операція "Барбаросса". Україна — одне з головних полів бою.

30 червня 1941Проголошення Акта відновлення Української Держави▼

Контекст

Проголошений ОУН(б) на чолі з Бандерою у Львові. Не визнаний Німеччиною. Лідерів заарештовано.

14 жовтня 1942Створення Української повстанської армії (УПА)▼

Контекст

Партизанська армія, боролася проти нацистів і радянського режиму. Командир — Роман Шухевич.

Грудень 1942Початок вигнання нацистських загарбників з України▼

Контекст

Контрнаступ Червоної армії. Початок звільнення українських територій.

6 листопада 1943Визволення Києва від нацистських окупантів▼

Контекст

Київська наступальна операція. Визволення столиці УРСР.

Січень — лютий 1944Корсунь-Шевченківська наступальна операція▼

Контекст

Оточення та розгром німецьких військ. Одна з найважливіших операцій зі звільнення Правобережної України.

28 жовтня 1944Завершення вигнання німецьких військ та їх союзників з території України▼

Контекст

Повне звільнення території УРСР від нацистських окупантів.

8 травня 1945День Перемоги над нацизмом в Другій світовій війні▼

Контекст

Капітуляція Німеччини. В Україні офіційно — 8 травня (з 2023 р.).

2 вересня 1945Завершення Другої світової війни▼

Контекст

Капітуляція Японії. Кінець Другої світової війни.

Україна в перші повоєнні роки

1945Входження Закарпаття до складу УРСР▼

Контекст

Закарпаття передане Чехо-Словаччиною Радянському Союзу. Уся етнічна Україна в межах однієї республіки.

Квітень 1945Україна стає співзасновницею ООН▼

Контекст

УРСР — одна з країн-засновниць ООН. Окреме членство поряд із СРСР.

Березень 1946Ліквідація УГКЦ▼

Контекст

Псевдособор у Львові. Примусове "возз'єднання" УГКЦ з РПЦ. Церква пішла в підпілля.

1946 — 1947Голод в Україні▼

Контекст

Повоєнний голод. Масовий вивіз хліба з України. Загинуло до 1 млн осіб.

Квітень — липень 1947Проведення польською владою операції «Вісла»▼

Контекст

Примусове переселення українців з південно-східних районів Польщі. Депортація близько 150 тис. осіб.

Жовтень 1947Проведення операції "Захід"▼

Контекст

Масова депортація населення Західної України до Сибіру та Середньої Азії.

1951Встановлення західного кордону УРСР▼

Контекст

Остаточне встановлення кордону між УРСР та Польщею.

Україна в умовах десталінізації

1953 — 1954Повстання політичних в'язнів в сталінських концтаборах. Ліквідація ГУТАБу▼

Контекст

Масові повстання в таборах ГУЛАГу після смерті Сталіна. Серед учасників — багато українців.

Лютий 1954Входження Кримської області до складу УРСР▼

Контекст

Указ Хрущова. "На честь 300-річчя Переяславської ради". Крим перейшов з РРФСР до УРСР.

1956ХХ з'їзд КПРС; засудження культу особи▼

Контекст

Доповідь Хрущова про злочини Сталіна. Початок "відлиги".

1959Утворення Української робітничо-селянської спілки▼

Контекст

Підпільна організація Левка Лук'яненка. Засуджена як "антирадянська".

1959Утворення Клубу творчої молоді "Сучасник" у м. Київ▼

Контекст

Центр неформального культурного життя. Об'єднував майбутніх шістдесятників.

Україна у період загострення кризи радянської системи

1965Перша хвиля масових затримань діячів антирежимного руху▼

Контекст

Арешти шістдесятників: Стус, Чорновіл, Дзюба та інші. Кінець "відлиги".

1970 — 1972Видання самвидавного "Українського вісника"▼

Контекст

Підпільний журнал В'ячеслава Чорновола. Інформація про політичні репресії в Україні.

1972Друга хвиля масових затримань діячів антирежимного руху▼

Контекст

Масові арешти та суди над дисидентами. Щербицький — перший секретар ЦК КПУ.

1976Утворення Української Гельсінської групи▼

Контекст

Правозахисна організація. Засновник Микола Руденко. Члени: Стус, Лук'яненко, Чорновіл. Переслідувались КДБ.

Відновлення незалежності України

Квітень 1985Початок «перебудови»▼

Контекст

Горбачов проголосив курс на "перебудову" та "гласність". Послаблення цензури.

26 квітня 1986Катастрофа на Чорнобильській АЕС▼

Контекст

Вибух на 4-му енергоблоці ЧАЕС. Найбільша ядерна аварія в історії. 30-км зона відчуження. Каталізатор антирадянських настроїв.

Вересень 1989Створення Народного руху України за перебудову▼

Контекст

Масовий рух за незалежність. Засновник В'ячеслав Чорновіл.

Березень 1990Перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР▼

Контекст

Перші вибори з кількома кандидатами. Демократичний блок отримав значну частину місць.

16 липня 1990Прийняття Декларації про державний суверенітет України▼

Контекст

Верховна Рада УРСР. Верховенство українських законів. Крок до незалежності.

Жовтень 1990"Революція на граніті"▼

Контекст

Студентське голодування на Майдані Незалежності. Вимоги: нові вибори, відставка уряду, невступ до союзного договору.

24 серпня 1991Прийняття Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України▼

Контекст

Після путчу в Москві. День незалежності України.

1 грудня 1991Проведення Всеукраїнського референдуму та обрання Президента України▼

Контекст

90,3% "за" незалежність. Кравчук — перший Президент. Біловезькі угоди — розпуск СРСР.

Становлення України як незалежної держави

6 грудня 1991Заснування Збройних сил України▼

Контекст

Створення власних Збройних Сил на базі радянських військових частин на території України.

Липень 1994Обрання Л. Кучми Президентом України▼

Контекст

Перша зміна влади через вибори. Кучма переміг Кравчука.

5 грудня 1994Підписання Будапештського меморандуму▼

Контекст

Україна відмовилась від третього у світі ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки від США, Великобританії та Росії. Гарантії порушені Росією у 2014 р.

1995Обрання України членом Ради Європи (РЄ)▼

Контекст

Україна стала повноправним членом Ради Європи. Європейська інтеграція.

28 червня 1996Ухвалення Конституції України▼

Контекст

"Конституційна ніч." Права людини, територіальна цілісність, демократія.

Вересень 1996Запровадження національної грошової одиниці — гривні▼

Контекст

Заміна купоно-карбованця на гривню. Стабілізація фінансової системи.

Жовтень — грудень 2004"Помаранчева революція", обрання Президентом В. Ющенка▼

Контекст

Фальсифікація виборів. Ющенко vs Янукович. Масові протести. Третій тур — перемога Ющенка.

Творення нової України

2008Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ)▼

Контекст

Членство в СОТ після тривалих переговорів. Інтеграція в світову економіку.

Січень 2010Обрання В. Януковича Президентом України▼

Контекст

Перемога Януковича над Тимошенко в другому турі президентських виборів.

Листопад 2013 — лютий 2014"Революція гідності"; повалення режиму В. Януковича▼

Контекст

Відмова від Угоди з ЄС. Розстріл на Майдані. Втеча Януковича. Анексія Криму. Війна на Донбасі.

Червень 2014Обрання П. Порошенка Президентом України▼

Контекст

Порошенко переміг у першому турі позачергових президентських виборів.

2014Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС)▼

Контекст

Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Курс на європейську інтеграцію.

Вересень 2014, лютий 2015Мінські домовленості▼

Контекст

Спроби мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Мінськ-1 та Мінськ-2.

Грудень 2018 — січень 2019Надання Томосу про автокефалію ПЦУ▼

Контекст

Вселенський патріарх Варфоломій надав Томос Православній церкві України. Об’єднавчий собор. Незалежність від Московського патріархату.

Лютий 2019Закріплення курсу на ЄС та НАТО в Конституції▼

Контекст

Верховна Рада внесла зміни до Конституції, закріпивши стратегічний курс на інтеграцію в ЄС та НАТО.

Квітень 2019Обрання В. Зеленського Президентом України▼

Контекст

Перемога у другому турі з 73% голосів. Наймолодший Президент України.

24.02.2022Повномасштабне вторгнення Росії▼

Контекст

Героїчний опір ЗСУ. Міжнародна підтримка. Статус кандидата в ЄС (червень 2022).

Червень 2022Надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС▼

Контекст

Рішення Європейської Ради. Історичний крок на шляху євроінтеграції України.

Грудень 2024Початок переговорів про вступ України до ЄС▼

Контекст

Офіційне відкриття переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі.

⚔ Козацька доба

⚔

Гетьманщина / Військо Запорозьке

Козацька держава 1648–1764

Суть

Козацька держава (1648–1764). Адміністративний поділ: полки → сотні → курені. Гетьман — голова держави. Генеральна старшина: обозний, суддя, писар, осавул. Столиці: Чигирин, Батурин, Глухів.

Ключові факти

Полків за Хмельницького було 16 (за Зборівським договором). Козацька рада — найвищий орган влади, обирала гетьмана. Гетьман мав право зовнішньої політики, судочинства та збору податків. Ліквідована Катериною II у 1764 р. (останній гетьман — Розумовський).

На НМТ

Полково-сотенний устрій = Гетьманщина. Не плутай: Генеральна рада (усі козаки) та Старшинська рада (тільки старшина) — різні органи. 1764 = ліквідація гетьманства, 1775 = ліквідація Січі.

🏛

Запорозька Січ

Військово-політична організація козацтва

Січі

Хортицька (1556, Вишневецький) → Томаківська → Базавлуцька → Микитинська → Чортомлицька → Кам’янська → Олешківська → Нова (Підпільненська). Демократичний устрій, козацька рада обирала кошового отамана.

Ключові факти

Січ — фортеця за порогами Дніпра, куди не мали доступу жінки. Козаки жили в куренях (38 куренів у Новій Січі). Кошовий отаман мав необмежену владу під час походів. Чортомлицьку Січ зруйнував Петро I (1709) після переходу Мазепи. Нову Січ ліквідувала Катерина II (1775).

На НМТ

Хортицька Січ (1556) = Вишневецький — перша Січ. 1775 = ліквідація Нової Січі Катериною II. Не плутай: Січ — це козацька фортеця, а Гетьманщина — це козацька держава. Останній кошовий — Калнишевський (ув’язнений на Соловках на 25 років).

📜

Козацький реєстр

Списки козаків на державній службі

Кількість

Зборівський договір (1649) — 40 000
Білоцерківський (1651) — 20 000
Куруківська угода (1625) — 6 000
Реєстрові козаки отримували платню, нереєстрові — ні.

Ключові факти

Перший реєстр запроваджений Сигізмундом II Августом (1572) — 300 козаків. Реєстрові козаки звільнялись від податків і мали право на землю. Питання реєстру — головна причина козацьких повстань XVI–XVII ст. (Косинського, Наливайка, Жмайла, Тараса Федоровича).

На НМТ

Запам’ятай числа: 6 000 (Куруківська, 1625) → 40 000 (Зборів, 1649) → 20 000 (Білоцерківський, 1651) → 60 000 (Березневі статті, 1654). Зменшення реєстру = обмеження козацьких прав.

💥

Руїна (1657–1687)

Період міжусобиць після Хмельницького

Суть

Боротьба за владу між гетьманами. Поділ на Правобережну та Лівобережну Україну (Андрусівське перемир’я, 1667). Гетьмани: Виговський, Юрій Хмельницький, Тетеря, Дорошенко, Самойлович.

Ключові факти

Виговський — Гадяцький договір (1658) з Польщею, перемога під Конотопом (1659). Дорошенко — спроба об’єднати обидва береги, союз з Османською імперією. Андрусівське перемир’я (1667) — Лівобережжя → Москві, Правобережжя → Польщі, Київ — тимчасово Москві (залишився назавжди).

На НМТ

Руїна = 1657–1687 (від смерті Хмельницького до обрання Мазепи). Андрусівське перемир’я (1667) = поділ України. Конотопська битва (1659) = Виговський переміг московське військо. Гадяцький договір = спроба федерації з Польщею.

⚒

Берестейська унія (1596)

Створення Української греко-католицької церкви

Суть

Об’єднання частини православної церкви Речі Посполитої з Римо-католицькою під владою Папи. Ініціатори: єпископи Іпатій Потій та Кирило Терлецький. Уніати зберігали візантійський обряд (мову, літургію), але визнавали зверхність Папи Римського. Противники: князь Острозький, більшість козацтва, міщанство.

Ключові факти

Відбулися два собори одночасно в Бересті: уніатський (прийняв унію) та православний (відкинув). Наслідки: розкол українського суспільства на уніатів і православних. Православні втратили легальний статус у Речі Посполитій. Козаки стали головними захисниками православ’я — це посилило козацький рух. УГКЦ збереглася до сьогодні, особливо на Західній Україні.

На НМТ

1596 = Берестейська унія = УГКЦ. Не плутай з Люблінською унією (1569) — це політичне об’єднання Польщі та Литви. Берестейська = релігійна, Люблінська = політична. Острозький — проти унії, Потій і Терлецький — за.

📜 Національне відродження

⚛

Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847)

Перша українська політична організація

Суть

Засновники: Костомаров, Гулак, Білозерський. Член: Шевченко. Ідеї: скасування кріпацтва, рівність слов’ян, федерація. Програмні документи: «Книга буття українського народу», «Статут».

Ключові факти

Засноване в Києві при університеті Св. Володимира. Налічувало лише ~12 членів, але мало величезне ідейне значення. Розкрите за доносом студента Петрова. Шевченка заслали рядовим до Оренбурга із забороною писати й малювати. Костомарова заслали до Саратова.

На НМТ

1846–1847 = Кирило-Мефодіївське братство = перша політична організація. «Книга буття українського народу» = Костомаров. Шевченко — член, а НЕ засновник. Не плутай з Громадами (1860-ті) — ті були культурними, а не політичними.

📚

Громади (1860–1890-ті)

Культурно-освітні організації інтелігенції

Суть

Стара Громада в Києві: Антонович, Драгоманов, Чубинський (автор «Ще не вмерла Україна»). Нова Громада: Франко. Займались вивченням фольклору, мови, історії.

Ключові факти

Громади діяли в Києві, Одесі, Харкові, Чернігові та інших містах. Драгоманов — емігрував до Женеви, видавав журнал «Громада». Чубинський — етнограф, організував експедицію по Південно-Західному краю. Після Емського указу (1876) діяльність Громад різко обмежилась, центр руху змістився до Галичини.

На НМТ

Стара Громада = Київ, Антонович, Драгоманов. Чубинський = «Ще не вмерла Україна» (текст гімну). Громади = культурно-освітні (НЕ політичні). Після Емського указу → центр руху переміщується до Львова (Галичина під Австрією = більше свободи).

🚫

Валуєвський циркуляр та Емський указ

Заборони української мови

Порівняння

Валуєвський (1863) — «мови не було, нема і бути не може». Заборона шкільних та релігійних книг.
Емський (1876) — повна заборона друку та ввезення будь-яких книг українською.

Ключові факти

Валуєвський циркуляр — таємний документ міністра внутрішніх справ Валуєва, спрямований проти журналу «Основа» та недільних шкіл. Емський указ підписаний Олександром II в німецькому місті Емс. Забороняв театральні вистави, концерти та навіть тексти до нот українською мовою. Обидва укази прискорили перенесення культурного життя до Галичини.

На НМТ

1863 = Валуєвський (частковий), 1876 = Емський (повний). Не плутай! Валуєвський — циркуляр (таємний), Емський — указ (офіційний). Обидва — Російська імперія. В Австро-Угорщині таких заборон не було → Галичина = «український П’ємонт».

🌱

«Весна народів» 1848

Головна Руська Рада, скасування панщини

Суть

Революції в Європі 1848 р. дали поштовх українському руху в Галичині (Австрійська імперія). Створена Головна Руська Рада у Львові (травень 1848) — перша українська політична організація в Галичині. Голова — єпископ Григорій Яхимович. Прийнято жовто-блакитний прапор і герб — золотий лев. Скасування панщини (17 квітня 1848) — ініціатива депутата Івана Кучинського у Галицькому сеймі (раніше за офіційний указ імператора).

Ключові факти

Головна Руська Рада опублікувала відозву: «Ми, русини галицькі, належимо до великого руського (українського) народу». Перший «Собор руських учених» у Львові (жовтень 1848) — обговорення правопису, мови та освіти. Газета «Зоря Галицька» — перше українське періодичне видання в Галичині. Після придушення революції (1849) Рада розпущена, але здобутки (скасування панщини) збереглися.

На НМТ

1848 = Головна Руська Рада = Галичина (НЕ Наддніпрянщина). Скасування панщини в Галичині = 1848, у Російській імперії = 1861. Не плутай з Кирило-Мефодіївським братством (1846–1847) — це Наддніпрянщина, а Головна Руська Рада — Галичина.

🇫🇺 Революція та державотворення

📜

Універсали Центральної Ради

Чотири кроки до незалежності

Хронологія

I (червень 1917) — автономія
II (липень 1917) — компроміс з Тимчасовим урядом
III (листопад 1917) — проголошення УНР
IV (22 січня 1918) — повна незалежність

Ключові факти

I Універсал написаний Винниченком, проголошений на II Військовому з’їзді. II Універсал — Генеральний секретаріат визнаний Тимчасовим урядом. III Універсал проголосив УНР у складі федеративної Росії, запровадив 8-годинний робочий день, скасував смертну кару. IV Універсал — повна незалежність, ухвалений після початку більшовицького наступу на Київ.

На НМТ

I = автономія, III = УНР (ще федерація), IV = повна незалежність. Головне: III — ще у складі Росії, IV — вже ні. 22 січня 1918 = День Соборності. Автор I Універсалу = Винниченко, голова Ради = Грушевський.

🔄

Зміни влади 1917–1921

УЦР → Гетьманат → Директорія

Хронологія

УЦР (березень 1917 — квітень 1918): Грушевський
Гетьманат Скоропадського (квітень — грудень 1918): Українська Держава
Директорія (грудень 1918 — 1920): Винниченко, потім Петлюра
Паралельно: ЗУНР (листопад 1918 — 1919)

Ключові факти

Скоропадський — нащадок гетьмана Скоропадського XVIII ст., здійснив переворот за підтримки німців. Заснував Українську академію наук, Національну бібліотеку, Кам’янець-Подільський університет. Акт Злуки (22 січня 1919) — об’єднання УНР і ЗУНР. Варшавський договір Петлюри (1920) — союз з Польщею проти більшовиків (ціна — Галичина).

На НМТ

Хронологія: УЦР → Гетьманат → Директорія. Скоропадський = Українська Держава (НЕ УНР). Акт Злуки = 22 січня 1919 = День Соборності. ЗУНР: президент — Петрушевич, столиця — спочатку Львів, потім Станіславів (Івано-Франківськ).

💀 Радянська доба

🏫

Українізація / Коренізація (1923–1933)

Політика сприяння українській культурі

Суть

Політика сприяння українській мові та культурі в УСРР. Комісари: Шумський, Скрипник. Розквіт «Розстріляного відродження». Згорнута після Голодомору та початку русифікації.

Ключові факти

До 1927 р. частка українськомовних шкіл зросла до 80%. Діловодство переведено на українську. Створено літературні організації: ВАПЛІТЕ (Хвильовий), «Плуг», «Гарт». Скрипник — нарком освіти, наклав на себе руки (1933) після звинувачень у «націоналізмі». Після 1933 р. — різкий поворот до русифікації та репресій.

На НМТ

Коренізація = загальносоюзна політика, українізація = її форма в УСРР. Шумський → Скрипник — два комісари. ВАПЛІТЕ = Хвильовий. Згорнута 1933 = початок русифікації + Голодомор. Не плутай: українізація — 1920-ті, Розстріляне відродження — її культурний наслідок.

💀

Голодомор (1932–1933)

Штучний голод-геноцид

Факти

4–7 млн жертв. «Чорні дошки» — села, де вилучали все продовольство. «Закон про п’ять колосків» — розстріл за крадіжку зерна. Визнаний геноцидом українського народу.

Ключові факти

Постанова від 7 серпня 1932 («Закон про п’ять колосків») — автор Сталін. Заборона виїзду селян з УСРР («паспортна система»). «Чорні дошки» — на них потрапляли села, що не виконували план хлібозаготівель: позбавлялися усіх товарів. Журналіст Ґарет Джонс — перший повідомив світу про голод. Визнаний геноцидом понад 20 країнами та Європарламентом.

На НМТ

Голодомор = 1932–1933 = штучний голод = геноцид. «Закон про п’ять колосків» = 7 серпня 1932. Четверта субота листопада — День пам’яті жертв Голодомору. Не плутай з голодом 1921–1923 рр. та 1946–1947 рр.

🔥

Розстріляне відродження (1920–30-ті)

Покоління знищених митців

Представники

Хвильовий («Геть від Москви!»), Курбас (театр «Березіль»), Куліш (драматург), Зеров (неокласик), Антоненко-Давидович. Знищені сталінськими репресіями.

Ключові факти

Термін «Розстріляне відродження» ввів Юрій Лавріненко (1959, еміграція). Хвильовий — наклав на себе руки (1933) на знак протесту. Курбас — створив революційний театр «Березіль» у Харкові, розстріляний у Соловках (1937). Зеров — лідер «неокласиків» (Рильський, Филипович, Драй-Хмара, Бургардт), розстріляний у Соловках (1937). Знищено близько 500 письменників.

На НМТ

Розстріляне відродження = 1920–30-ті = покоління митців, знищених Сталіним. Хвильовий = «Геть від Москви!», Курбас = «Березіль», Зеров = неокласики. Термін = Лавріненко. Не плутай з Шістдесятниками — ті були пізніше (1960-ті).

⚡

Шістдесятники (1960-ті)

Покоління митців-дисидентів

Представники

Стус, Костенко, Симоненко, Чорновіл, Дзюба («Інтернаціоналізм чи русифікація?», 1965), Драч, Вінграновський. Боролись за свободу слова та національну ідентичність. Переслідувані КДБ.

Ключові факти

Виникли в період «хрущовської відлиги». Стус — тричі заарештований, помер у таборі «Перм-36» (1985), номінований на Нобелівську премію. Чорновіл — автор «Лиха з розуму» (про політичні процеси 1960-х), пізніше лідер Руху. Симоненко — помер у 28 років (1963), його вірші стали символом покоління. Українська Гельсінська група (1976) — правозахисна організація, створена шістдесятниками (Руденко, Тихий, Лук’яненко).

На НМТ

Шістдесятники = «відлига» = 1960-ті. Стус = «Перм-36» (1985), Дзюба = «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Чорновіл = «Лихо з розуму». Українська Гельсінська група (1976) = правозахисники. Не плутай: Шістдесятники — культурний рух, Гельсінська група — правозахисний.

🏭

Індустріалізація та колективізація (1930-ті)

П’ятирічки, колгоспи, примусова модернізація

Суть

Індустріалізація — форсована побудова важкої промисловості. Перша п’ятирічка (1928–1932): Дніпрогес (1932), «Запоріжсталь», «Азовсталь», Харківський тракторний завод. Україна стала одним з найбільших промислових центрів СРСР.
Колективізація — примусове об’єднання селянських господарств у колгоспи (колективні) та радгоспи (державні). «Розкуркулення» — репресії проти заможних селян («куркулів»): конфіскація майна, депортація до Сибіру.

Ключові факти

В Україні розкуркулено понад 200 тис. родин. Три категорії «куркулів»: 1) розстріл/табори, 2) депортація, 3) переселення в межах району. Стаханівський рух (1935) — шахтар Стаханов (Донбас) нібито видобув 102 тонни вугілля за зміну — пропагандистська кампанія за перевиконання планів. Колективізація стала безпосередньою передумовою Голодомору.

На НМТ

Перша п’ятирічка = 1928–1932. Дніпрогес = 1932 = символ індустріалізації. Колективізація → розкуркулення → Голодомор — ланцюг подій. Стаханов = 1935 = Донбас. Не плутай: індустріалізація = промисловість (місто), колективізація = сільське господарство (село).

😱

Великий терор (1937–1938)

Масові репресії сталінського режиму

Суть

Масові репресії за наказом Сталіна. В Україні — один із найбільших масштабів: за два роки заарештовано понад 270 тис. осіб, розстріляно понад 120 тис. Операція проводилась за «лімітами» (планами на арешти та розстріли для кожної області). Знищено військових, партійних керівників, інтелігенцію, духовенство, «колишніх» (нащадків дворян, офіцерів, підприємців).

Ключові факти

Биківня (під Києвом) та Сандармох (Карелія) — місця масових розстрілів українців. У Сандармосі 3 листопада 1937 р. розстріляно «Соловецький етап» — понад 1 100 в’язнів, серед них Курбас, Зеров, Куліш, Підмогильний. Керівник НКВС в Україні — Ізраїль Леплевський, потім Успенський. Пізніше обидва самі стали жертвами репресій.

На НМТ

Великий терор = 1937–1938. Биківня = масове поховання під Києвом. Сандармох (3.11.1937) = розстріл «Розстріляного відродження». Репресії торкнулися всіх верств: від селян до генералів. Пов’язуй з Розстріляним відродженням — саме тоді знищено більшість митців.

🇺🇦 Незалежна Україна

🎓

Революція на граніті (1990)

Студентське голодування

Суть

Студентське голодування на Майдані. Вимоги: відставка уряду Масола, нові вибори, невступ до нового союзного договору. Перша успішна мирна акція протесту.

Ключові факти

Тривало 2–17 жовтня 1990 р. Учасники — студенти з Києва, Львова, Дніпропетровська. Лідер — Олесь Доній. Голодували на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) — на граніті, звідси назва. Результат: прем’єр Масол подав у відставку, Верховна Рада прийняла постанову про військову службу лише в Україні.

На НМТ

Революція на граніті = жовтень 1990 = студенти = перша успішна мирна акція протесту в СРСР. Не плутай з Помаранчевою (2004) та Євромайданом (2013–2014). Масол = прем’єр, який пішов у відставку.

🍊

Помаранчева революція (2004)

Проти фальсифікації виборів

Суть

Фальсифікація виборів на користь Януковича. Масові протести. Третій тур — перемога Ющенка. Мирна революція без жертв.

Ключові факти

Другий тур виборів (21 листопада 2004) — масові фальсифікації (карусель, вкидання). Верховний Суд визнав результати недійсними — призначено переголосування (третій тур), 26 грудня 2004. На Майдані — до 1 млн людей. Ющенко отруєний діоксином під час кампанії. Помаранчевий колір — символ кампанії Ющенка.

На НМТ

2004 = Помаранчева = мирна = третій тур = Ющенко. Не плутай з Євромайданом (2013–2014) — там були жертви. Помаранчева = виборча криза, Євромайдан = відмова від євроінтеграції.

🔥

Революція гідності / Євромайдан (2013–2014)

За європейський вибір

Суть

Відмова Януковича від Угоди з ЄС (листопад 2013). Розстріл «Небесної сотні» (лютий 2014). Втеча Януковича. Наслідки: анексія Криму, початок війни на Донбасі.

Ключові факти

Початок — 21 листопада 2013 (журналіст Мустафа Найєм: «Хто готовий вийти?»). Розгін студентів на Майдані (30 листопада) — перетворив мирний протест на масовий. «Диктаторські закони» 16 січня 2014 — обмеження свобод. 18–20 лютого 2014 — розстріл снайперами на вул. Інститутській, загинуло понад 100 осіб («Небесна сотня»). Янукович втік до Росії 22 лютого.

На НМТ

Євромайдан = листопад 2013 – лютий 2014 = «Небесна сотня». Причина — відмова від Угоди про асоціацію з ЄС. Наслідки: анексія Криму (березень 2014), війна на Донбасі (квітень 2014). 20 лютого = День Героїв Небесної Сотні.

☢

Будапештський меморандум (1994)

Відмова від ядерної зброї

Суть

Україна відмовилась від третього у світі ядерного арсеналу. Гарантії безпеки від США, Великобританії та Росії. Порушені Росією у 2014 р. (анексія Криму).

Ключові факти

Підписаний 5 грудня 1994 р. у Будапешті. Україна мала ~1 900 ядерних боєголовок — третій арсенал після США та Росії. За меморандумом гаранти зобов’язувались: поважати незалежність та кордони України, утримуватись від загрози силою. Останню боєголовку вивезено у 2001 р. Документ не мав юридично зобов’язального характеру (НЕ договір, а меморандум).

На НМТ

1994 = Будапештський меморандум = відмова від ядерної зброї. Гаранти: США, Великобританія, Росія. Меморандум ≠ договір (не мав юридичної сили). Порушений Росією у 2014 — анексія Криму. Президент на момент підписання — Кучма.

🗔

Декомунізація (2015)

Закони про перейменування та заборону символіки

Суть

9 квітня 2015 — Верховна Рада прийняла пакет з 4 законів про декомунізацію. Заборона комуністичної та нацистської символіки. Обов’язкове перейменування населених пунктів, вулиць та об’єктів, названих на честь діячів комуністичного режиму. Відкриття архівів радянських спецслужб. Визнання ОУН та УПА борцями за незалежність.

Ключові факти

Перейменовано понад 900 населених пунктів та десятки тисяч вулиць. Приклади: Дніпропетровськ → Дніпро, Кіровоград → Кропивницький, Дзержинськ → Торецьк, Комсомольськ → Горішні Плавні. Знесено понад 2 500 пам’ятників Леніну (процес «Ленінопад» почався ще під час Євромайдану). Автор законопроєктів — Інститут національної пам’яті (В’ятрович).

На НМТ

Декомунізація = 2015 = перейменування + заборона символіки. Дніпропетровськ → Дніпро, Кіровоград → Кропивницький — найвідоміші приклади. «Ленінопад» = масове знесення пам’ятників Леніну. Не плутай: декомунізація — 2015, а Євромайдан — 2013–2014.

💥

Повномасштабне вторгнення Росії (2022)

Найбільша війна в Європі з 1945 року

Суть

24 лютого 2022 — Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну з кількох напрямків: північ (на Київ), схід (Донбас), південь (Херсон, Запоріжжя), Крим. Україна дала відсіч: оборона Києва, звільнення Київської, Чернігівської, Сумської областей (березень–квітень 2022). Контрнаступи: Харківська область (вересень 2022), Херсон (листопад 2022).

Ключові факти

Буча, Ірпінь, Маріуполь — символи воєнних злочинів Росії. «Азовсталь» — 82 дні оборони Маріуполя (травень 2022). Каховська ГЕС — підірвана росіянами (6 червня 2023). Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна (березень 2023). Україна отримала статус кандидата в ЄС (червень 2022). Розпочаті переговори про вступ до НАТО.

На НМТ

24 лютого 2022 = початок повномасштабного вторгнення. Війна почалася раніше — з 2014 р. (анексія Криму + Донбас). Буча = воєнні злочини. Статус кандидата ЄС = червень 2022. Не плутай: 2014 = початок російської агресії, 2022 = повномасштабне вторгнення.